Володимир Зеленський ー український Вінстон Черчилль ХХІ століття?

1940 року становище Британської імперії вважали безнадійним. У день вступу Черчилля на посаду, 10 травня, нацистські війська вже захопили Австрію, Чехословаччину, Польщу, Данію та Норвегію, розпочали блискавичний наступ на Бельгію, Нідерланди, Люксембург і Францію. Вже менш ніж за 6 тижнів ці країни були окуповані ー Третій Рейх підкорив собі більшу частину Європи, а Велика Британія залишилася сама проти найсильнішої армії світу. Черчилль пообіцяв своєму народу “кров, піт і сльози”  ー це перша промова в ролі його як прем’єр-міністра, виголошена 13 травня 1940 року перед палатою громад. Вінстон Черчилль у найскладніший момент історії став символом незламності. Його друга промова 4 червня 1940 року сколихнула весь світ ー “ми будемо битися на узбережжях, ми будемо битися в портах, на суші, ми будемо битися в полях і на вулицях, ми будемо битися на пагорбах: ми ніколи не здамося’’. Прем’єр-міністр залишився в Лондоні, його стійкість, витримка та впевненість у кінцевій перемозі надихнула всіх.

Минуло понад 70 років. 2022 рік, найбільша війна з часів Другої світової війни. Повномасштабне вторгнення в Україну.

Україні західні аналітики прогнозували невдалі сценарії ー капітуляцію Києва за 72 години та швидке захоплення держави “третьою армією світу”, яка перемогла Чечню, згодом Грузію 2008 року, окупувала Крим 2014-го, натренувалася у війні в Сирії з 2015-го року, 8 років вела гібридну війну проти України та 2020 і 2022 рр допомагала придушувати протести в Білорусі та в Казахстані. 24-26 лютого склалася одна з непростих ситуацій в історії незалежної України: російські війська вже були поблизу Херсона, Києва, Чернігова, Харкова та Маріуполя, ширилася дезінформація про капітуляцію України, втечу високопосадовців та захоплення найбільших міст. Саме в ці дні президент України Зеленський, який став фактично символом боротьби України та ЗСУ за вільний світ, запевнив абсолютно всіх у готовності до боротьби: “Всі ми тут, наші військові тут, громадяни суспільства тут, всі ми тут ー захищаємо нашу незалежність, нашу державу, й так буде і далі”. Президент відмовився залишити Україну й сказав, що “The fight is here; I need ammunition, not a ride” (боротьба тут; мені потрібна зброя, а не евакуація). Вчинок Зеленського важко оминути і важко не оцінити. Попри всі негаразди та помилки за час президентства він на початку вторгнення підняв моральний дух Збройним силам України, які вже боролися та знищували окупантів.

“Битва за Британію”, як і “Битва за Київ”, стали тими моментами, коли вирішувалися долі мільйонів людей. Черчилль зміг консолідувати британське суспільство, й у травні 1945 року його рейтинг підтримки сягнув 83%. Дії Зеленського теж консолідували населення України, сьогодні його підтримують більшість українців у час Повномасштабного вторгнення.

Головним завданням лідерів стало об’єднання світу для перемоги в довготривалій війні.

Найвагомішим союзником Черчилля, як ми знаємо, стали США. На початку війни там панувала політика нейтралітету та невтручання (ізоляціонізму), яку Вінстон постійно намагався змінити. Допомога США спершу була незначною, але з часом Британія почала отримувати застарілі моделі техніки. Постійне зміцнення співпраці призвело до того, що нейтралітет США став просто формальністю. 11 березня 1941 року вони надали союзникам ленд-ліз, а 7 грудня 1941 року вступили у війну. Черчилль позиціонував самотній опір Британії як боротьбу за демократію та свободу в усьому світі, наголошував на спільності долей і цінностей двох народів.

Володимир Зеленський вважає своїм головним завданням закликати лідерів та країни світу підтримати Україну зброєю та переносить війну на глобальний рівень: “Україна захищає всю Європу і демократичний світ”. Взаємодія України з США та партнерами розвинулася від невіри в тривалу обороноздатність України до надання найновіших озброєнь і ленд-лізу.

Візити Черчилля та Зеленського до Вашингтону також стали історичними подіями. Деякі ЗМІ та посадовці порівнювали їхні виступи й навмисне наголошували на спільному між двома лідерами. “Мій батько, Томас Д’Алесандро-молодший, був членом Конгресу, коли Вінстон Черчилль приїхав сюди в 1941 році”, ー нагадала Пелосі. Історичні паралелі між приїздом Володимира Зеленського до Америки і візитом США Вінстоном Черчиллем провела і колишня державна секретарка Сполучених Штатів Гілларі Клінтон.

Помітною відмінністю є те, що 1941 року Конгрес США був більш одностайним, ніж зараз.

Тоді ні в кого не виникало сумнівів у підтримці Британії, оскільки США вже понад два тижні воювали проти країн Осі. Сьогодні тема україно-російської війни є одним із аспектів політичної боротьби в США, тож візит Зеленського сприяв збільшенню підтримки демократів та Байдена, затвердження генеральної лінії на збільшення підтримки України, зменшення впливу ізоляціоністських ідей серед американців.

Зеленський підтримує порівняння з Черчиллем й час від часу його цитує, а 26 липня навіть отримав Премію Вінстона Черчилля за лідерство. Проте ми повинні розуміти, що проведення історичних аналогій не має цінності як такої. Порівняння двох лідерів використовується з політичною метою задля поширення певного наративу спрощеної реальності (добро-зло, Черчилль-гітлер, Зеленський-путін), переважно для зовнішнього спостерігача. Насправді ж, між Черчиллем і Зеленським, Британією і Україною, значно більше відмінного, ніж спільного. Це цілком різні особистості, війни та країни. Зеленський, наприклад, не має жодного воєнного досвіду та не бере участь у постійному керуванні військами. Черчилль натомість брав участь у багатьох війнах і в різних ролях, тож під час прем’єрства був прямо залученим у хід війни ー обіймав також посаду міністра оборони.

Результатом візиту Зеленського до Америки має стати спільне бачення української перемоги і вироблена стратегія, як її досягнути. Проте не варто забувати і недооцінювати, що саме Збройні сили України боронять нашу землю, а Зеленський уособлює символ протистояння українського народу проти російських окупантів.

Важливо розуміти, що українське суспільство сьогодні є тією рушійною силою, яка змінює світ.