Олександр Прокопів

Історична пам’ять українців живе не тільки в назвах населених пунктів, а й зафіксована на ретрофотографіях. Сімейні альбоми є безцінними свідками минулого, що демонструють життя та побут наших предків, їхній унікальний одяг. Хоча кожен регіон України вирізняється своїми культурними особливостями, але нас об’єднують спільні людські історії. Сьогодні ми зібрали для вас другу частину добірки архівних фотографій, що охоплюють усі області нашої рідної країни.

Український дисидент і автор Акту проголошення незалежності України поділився своїми думками в інтерв’ю 2016 року та своїми спогадами про історичні події та оцінками процесів у житті країни, що відбувались тоді. Пропонуємо вам прочитати думки одного з основоположників української незалежності у цьому дописі

У неспокійному 2001 році, коли на Балканах знову спалахнув конфлікт, а Македонія опинилася на межі повномасштабної громадянської війни, на допомогу їй прийшла країна, розташована за тисячі кілометрів — Україна. Ця історія нині не так широко відома у нашому суспільстві, проте вона яскраво демонструє глибину українсько-македонської дружби та роль України на політичній шахівниці Європи вже на 10-й рік своєї незалежності. Сьогодні у дописі детальніше про події у Македонії.

24 липня 1990 року. Цей день назавжди увійшов в історію України! Саме тоді над Київською міською радою замайорів український державний прапор. Це рішення не було спонтанним, а стало відповіддю на ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Попри маніпуляції та спроби відтягнути голосування, тисячі українців під стінами Київради змусили депутатів діяти. Вперше за довгі 70 років український прапор знову почав майоріти над Києвом.

Чи знали ви, що у 1934 році Львів відвідала Луїза Арнер Бойд — всесвітньо відома американська дослідниця, яку називали «Королевою Льоду» за її відважні арктичні експедиції? Але цього разу її шлях пролягав не до Північного полюса, а в Західну Україну. Саме там вона зробила велику кількість знімків міжвоєнного життя Львова. Сьогодні ми пропонуємо вам ознайомитися лише з невеликою частинкою її творчості

Московська держава, кінець XVI століття. Спустошлива Лівонська війна виснажує скарбницю, розтягує війська по безкраїх просторах. Саме в цей момент, коли, здавалося б, усі погляди були прикуті до Балтики, з півдня, з кримських степів, накочується хвиля, що стане справжнім кошмаром для Москви. Про 1571 рік і кримський «дарунок» Москві — читайте у нашому дописі.

«Я вірменин, що народився в Тбілісі», — так про себе говорив Сергій Параджанов — відомий кіномитець та діяч української культури. Для України він, без перебільшення, став одним із найвидатніших кінорежисерів. Сьогодні ми показуємо Параджанова таким, яким він був і в житті — генієм та творцем.

Понад 80 років тому зник Хрещатик: десятки будівель знищили вибухи та вогонь. Німці звинувачували радянських диверсантів, СРСР — німців. Одним із найпоширеніших радянських міфів про Другу світову війну є масштабне руйнування центральної частини Києва… німецькими нацистами. Та чи насправді німці зруйнували столицю? Сьогодні відкриваємо сторінки історії і розповідаємо про події кінця вересня 1941 року.

14 червня 1941 року – ця дата назавжди вписана чорними літерами в історію Латвії, Литви та Естонії. Всього за одну ніч, немов у страшному сні, тисячі невинних людей були вирвані зі своїх домівок і насильно відправлені в невідомість. Близько 43 тисяч осіб – чоловіків, жінок, дітей, літніх людей – стали жертвами сталінського терору, що охопив тоді окуповані Радянським Союзом балтійські країни. Це була одна з перших широкомасштабних і, без сумніву, одна з найжорстокіших акцій радянської влади на новоприєднаних територіях.