Єгор Подкользін

Чи часто ви чули про бої на Далекому сході за радянської доби? Певно, що тільки в контексті подій 1945 року, коли радянська армія просунулася на сотні кілометрів і захопила Маньчжурію. Проте сьогодні ми пропонуємо вам ознайомитися з подіями, які відбулися за 7 років до того і які радянська пропаганда перетворила на одну зі своїх найбільших перемог. Поговоримо про бої за озеро Хасан.

Донбас — шахтарський край, де терикони стоять поруч з покинутими заводами. Колись це був індустріальний центр, сьогодні його часто згадують у контексті війни, сепаратизму й невизначеності. Цей багатонаціональний регіон — своєрідний плавильний котел. Тут перемішалися культури, звичаї та характери, створивши унікальний світогляд. Робітники, які працювали до знемоги, звикли до труднощів і навчилися сприймати світ просто: праця — основа життя, влада — джерело проблем. Злочинні угруповання і робітничі містечка співіснували поруч. У цьому поєднанні сформувалась особлива культура.

Про кримінал, пусті обіцянки й роздмухування сепаратизму в одному з найбільш працьовитих регіонів України в сьогоднішньому дописі.

Українська етнографиня, дослідниця народної культури, праці і розвідки якої використовуються й зараз. Жінка, яка була сповнена науковою продуктивністю, інтелектом і чесністю, зробила великий внесок у вивчення українського побуту. Вона обожнювала традиційну українську культуру й присвятила їй своє життя, щоб ми, наступне покоління, берегли її надбання.

Працьовитість і патріотичність Леоніли Заглади не залишилися непоміченими радянською владою, тому вона потрапила під репресивну машину і була забута на половину століття. Сьогодні в дописі ми відновлюємо памʼять про талановиту вчену і її діяльність.

29 січня 1918 р. відбувся бій під Крутами. Крути 107 років тому відіграли значну роль не тільки в обороні станції, і навіть не в захисті Києва, а в майбутньому України. Це один із найжорстокіших боїв в історії української революції, що підтверджує існування паралелей між минулим та сьогоденням. Повномасштабне вторгнення, 2022 рік, 1 березня: відбувся бій ЗСУ з російськими окупантами. Останні поцілили в магазин, обстріляли та знущалися з меморіалу пам’яті Героїв Крут. Проте солдати сьогодення помстилися за жорстокі вчинки, скоєні 100 років тому. Тіла 200 загиблих російських солдатів та офіцерів на двох КАМАЗах повезли у бік Сумщини через село Плиски. Сьогодні детальніше про Бої під Крутами.

Переговори — як партія в шахи. Кожен хід ретельно прораховується, і кожен програш коштує дорого. Вони бувають швидкі, мов блискавка, коли рішення ухвалюють за лічені хвилини. А бувають довгі, як марафон, що триває години або навіть дні. Переговори можуть бути гарячі — у запалі суперечок, або холодні — де кожне слово важить тонну. Але чи завжди вони приносять результат? Мінські угоди — це приклад складного дипломатичного компромісу, що народився на тлі війни й хаосу.

У цій статті розглянемо, що було здобуто за столом переговорів і який це мало вплив на Україну.

Український поет, літературознавець, професор, викладач, літературний критик та перекладач, який належав до «п’ятірного ґрона» київських неокласиків і досягнув великого успіху у важкі часи тоталітаризму. Цього чоловіка знайомі називали «ходяча енциклопедія», а він себе — «спадкоємець Феба», тобто бога сонця і мистецтв — Аполлона.

Хоча поет і не належав до жодної політичної партії, однак був точно проти комунізму, що й не вберегло його від хвилі політичних репресій. Сьогодні ми поговоримо про Павла Филиповича як про дослідника і спеціаліста своєї справи і як про звичайну людину, яка любила теніс, театр і життя, яке нещадно забрали совєти.

Журналіст, екологічний активіст, історик і краєзнавець, позаштатний кореспондент харківського правозахисного бюлетеня «Права людини», колишній директор музею історії Чернівецького університету імені Юрія Федьковича і голова чернівецького екологічного клубу «Зелене відродження Буковини». Усе це про людину честі, борця за правду Віктора Фреліха.

У попередніх двох дописах про «Чернівецьку хворобу» ми говорили з вами про перебіг подій, свідчення очевидців і теорії щодо можливої причини випадіння волосся в дітей. Дописи, присвячені цій темі, знайшли свого масового читача, і на очі нашому медіа потрапила така особистість, як журналіст Віктор Фреліх. Саме він у далеких 90-х проводив власне розслідування, щоб знайти винуватців зламаних життів українців. Його так тихо усунули, що правоохоронці навіть не стали шукати причини його смерті. Сьогодні пропонуємо зібрати факти й свідчення інших журналістів докупи і зрозуміти, чим цей громадський діяч так завадив владі і які матеріали він зібрав.

«Я так тебе люблю, що аж серце болить» Валентина Помелюх народилася 19 червня 1938 року в Черкасах. Мати дівчини любила театр і певний час працювала акторкою в робітничо-селянському театрі. Батько мав церковно-приходську освіту, був чоловіком добрим і мудрим. Дитинство Валі важко назвати легким: евакуація, повоєнне дитинство, школа. Далі й робота не змусила себе чекати: конструкторське […]

6 червня 1889 року народився Ігор Сікорський, американський авіаконструктор українського походження, видатний вчений-фізик ХХ століття, який залишив наукову спадщину, яка ще досі користується актуальністю. Його гелікоптери врятували мільйони життів, а інші літальні апарати били усі можливі рекорди зі швидкості. Сьогодні у цей урочистий день ми поговоримо

Совєтська тоталітарна держава завжди намагалася приховати спротив населення політиці влади. Лише після розпаду СССР українці змогли дізнатися всю правду про самоспалення Василя Макуха, боротьбу ОУН-УПА й повстання в ГУЛАГах.

Сьогодні ми розповімо (https://telegra.ph/Rozstril-povstannya-robitnykiv-1962-06-02) вам про ще один випадок непокори совєтській дійсності. За 70 кілометрів від України, у Новочеркаську 1–2 червня 1962 року почався страйк робітників. До протесту приєдналися студенти й містяни. Колись місто було одним із центрів Білого руху й столицею Донського козацтва. Ці кілька днів тисячі людей боролися з совєтською владою, поліцією та армією. Вимоги з економічних швидко переросли в політичні: «Хрущова на м’ясо». У підсумку десятки людей були вбитими, пораненими, ув’язненими й страченими. Говорити про це було суворо заборонено, тож дякуємо «Радіо Свобода» за інтерв’ювання очевидців!