Єлизавета Гомон

Мода в союзі завжди була непопулярною темою. Люди у «великій державі» мали відчувати байдужість до краси та стилю, натомість вдягатись так, як веліла система. Однак з приходом хрущова ситуація дещо покращилась — жінки хоча б на мить почали задивлятися на нові фасони суконь чи спідниць, а сірі та коричневі кольори замінювалися жовтими та червоними барвами.

У 1959 році вождь народів дозволив прийняти в москві закордонних гостей. Вишукана колекція молодого модельєра Ів Сен-Лорана їхала зі столиці моди до столиці убогості й контролю. Про шокуючу подію в історії союзу, заздрісні обличчя людей та спогади парижанок — далі у дописі.

Шанована вчителька, активна громадська діячка, талановита письменниця і щира патріотка, що боролася з гнобителями всього українського. Жінка, про яку ходили цілі легенди і яку поважали представники української інтелігенції. Вона безкорисливо служила своєму народові й відстоювала права України, за що неодноразово була бита ледь не до смерті. Її серце хотіли розірвати вбивством двох її доньок, та попри все вона вставала і йшла далі, бо знала, що її роль у житті — бути сильною борчинею.

Сьогодні ми поговоримо про непересічну особистість, яка ніколи не сходила зі свого шляху; про ту, якої боялись і поляки, і більшовики. Про надзвичайно могутню Іванну Блажкевич далі у дописі.

Щоб перегнати Америку, совок завжди вдавався до всіх засобів. Одним з таким була розробка та випробовування ядерної зброї.Так у сторінки книг з історії входить найбільший та найперший ядерний полігон сррс, де протягом 42 років було таємно здійснено 456 ядерних вибухів. Величезна територія, на якій проживали військові, дослідники, селяни, була зруйнована через неналежні дії щодо екологічної та радіаційної безпеки. Тут зруйнували і продовжують руйнуватись сотні життів.

Сьогодні ми поговоримо про страшну сторінку Холодної війни; про дурне прагнення ціною своїх громадян навести жаху на вигаданих ворогів; про безсердечність та жорстокість: про Семипалатинський полігон та його моторошну історію, що триває й нині.

Режисер, актор, продюсер, митець та наставник, який завжди підставляв плече своїм вихованцям. Керівник акторської школи, учнями якої були майже всі зірки Голлівуду: Марлон Брандо, Пол Ньюман, Аль Пачіно, Роберт де Ніро, Стів Бушемі, Джейн Фонда, Ума Турман, Анджеліна Джолі та Скарлет Йогансон. Він вчив не просто грати, а жити в кадрі чи на сцені, винайшовши авторську методику, яку використовують і нині. Сьогодні ми поговоримо про величину світового масштабу, реформатора американського кіно, який грав у найкращих театрах Бродвею та був номінований на «Оскар»; про генія, невідомому країні в якій народився, нашого земляка Лі Страсберга.

1954 року Радянський Союз вчинив один з найстрашніших своїх злочинів — провів експеримент над своїми ж військовослужбовцях. Тоді солдати стали піддослідними пацюками, здоровʼя та життя яких нещадно руйнували на Тоцькому полігоні. У мирний час керівництво тюрми народів змусило людей пережити ядерну війну, і все це для того, щоб створити картинку «нєпабєдімай дєржави», якій постійно ввижалися вороги, і нагнати жаху на світ.

Сьогодні ми поговоримо про те, як совок розробляв ядерну зброю, про те, як він «цінував» громадян. Ця історія через довгі роки зберігалася під грифом «секретно», проте зараз вона як ніколи актуальна. Про жорстокість і тупість вождів народу і знищені долі далі в дописі.

Одна з найвідоміших зірок української оперної сцени, голос якої став візитівкою та тогочасним символом України. Вокалістка, талант якої не має рівних — вона опанувала драматичне сопрано й вражала ним публіку. Зірка, примадонна, яку любили й ненавиділи, підносили до небес і кидали. Її життя було наповнене плот твістами й не стає ні в яке порівняння з трендовими фільмами сьогодення.

У цьому дописі ми поговоримо про ту, яка відкрила світу Катерину Білокур; ту, яка залишила на вінілових платівках неоціненні записи народних пісень, романсів й арій. Про співочого соловейка, Оксану Петрусенко, і її нелегку та в якомусь сенсі трагічну долю далі.

Він один з найкращих режисерів і сценаристів ХХ століття, неймовірно обдарований митець, лауреат Деражавної премії України імені Тараса Шевченка, який започаткувала нову мистецьку течію на противагу соціалістичному реалізму. Андрій Тарковський уважав його генієм, а легенда кіно Федеріко Фелліні називав другом.

Сергій Параджанов, безперечно, був унікальною та обдарованою людиною і залишив по собі великий спадок. Однак сьогодні ми зазирнемо за ширму його творчості і поговоримо про справи любовні. Він був заарештований тричі, сидів у таборах, та не позбувся людських цінностей і почуттів — був одружений двічі, мав сина. Про найголовніших жінок у житті митця та подальшу долю його нащадка далі в дописі.

Українська етнографиня, дослідниця народної культури, праці і розвідки якої використовуються й зараз. Жінка, яка була сповнена науковою продуктивністю, інтелектом і чесністю, зробила великий внесок у вивчення українського побуту. Вона обожнювала традиційну українську культуру й присвятила їй своє життя, щоб ми, наступне покоління, берегли її надбання.

Працьовитість і патріотичність Леоніли Заглади не залишилися непоміченими радянською владою, тому вона потрапила під репресивну машину і була забута на половину століття. Сьогодні в дописі ми відновлюємо памʼять про талановиту вчену і її діяльність.

Він — основоположник українського симфонізму, диригент і педагог. Вона — чарівна вокалістка. Ці двоє творчих і талановитих людей зустрілися на уроках, коли він, на пів року молодший за неї, навчав її музики. Кохання спалахнуло одразу, хоча чоловік довго не наважувався про нього сказати, а лише писав зізнання в довгий ящик.

Борис Лятошинський і Маргарита Царевич жили в епоху репресій та контролю, однак змогли зберегти щире й віддане кохання, яке тривало 51 рік — аж до смерті композитора. Сповнені ніжності та турботи, вони складали чудовий тандем, хоча й були такими різними. Казкова історія кохання та листи, які Борис, Великий Котя, писав Маргариті, Котічці, далі в дописі.

Український поет, літературознавець, професор, викладач, літературний критик та перекладач, який належав до «п’ятірного ґрона» київських неокласиків і досягнув великого успіху у важкі часи тоталітаризму. Цього чоловіка знайомі називали «ходяча енциклопедія», а він себе — «спадкоємець Феба», тобто бога сонця і мистецтв — Аполлона.

Хоча поет і не належав до жодної політичної партії, однак був точно проти комунізму, що й не вберегло його від хвилі політичних репресій. Сьогодні ми поговоримо про Павла Филиповича як про дослідника і спеціаліста своєї справи і як про звичайну людину, яка любила теніс, театр і життя, яке нещадно забрали совєти.