Історія острова Зміїний

За давньогрецькою легендою, богиня Фетіда підняла з моря шматок суші, аби поховати там свого сина Ахілла, який загинув у битві під Троєю. Перша згадка про острів з’явилася у писемних джерелах кінця VII століття до н. е. — під назвою Левка (з давньогрецького — Біла Скеля). У VI столітті до н. е. на острові був побудований храм на честь Ахілла. У давнину мореплавці заради благополучного плавання спеціально зупинялися на Зміїному та підносили дорогі подарунки, влаштовували жертвоприношення герою Троянської війни. 

Подекуди острів мав недобру славу.

Серед греків існувало таке переконання, що на ньому не можна ночувати, вже мовчимо про постійне життя. Його пов’язували навіть із потойбічним царством Аїда.

Час від часу острів ставав базою піратів, які нападали на кораблі, що пропливали повз. Через це грекам періодично доводилося “прочищати” територію для функціонування торгових курсів. Дійсно, через Зміїний проходили маршрути морських шляхів, про це свідчать знахідки понад 3000 античних монет з Сицилії, Греції, Сирії, Єгипту та з Риму.

Певний час на острові панували Скіфи, проте у І ст. н. е. Зміїний входить вже у зону впливу Римської імперії. Вперше острів був перетворений із сакрального місця на військову базу, де була розташована частина п’ятого Македонського легіону римської армії. Після того як Римська імперія занепала, острів перейшов у контроль Візантії як наступниці Риму.

У часи Візантії почало поширюватися християнство, і відповідно язичницька культура Ахілла поступово канула в Лету. Храм прийшов у руїну. Роки панування Візантії не відзначилися великою кількістю письмових згадок. 

Певний час у XIV-XV столітті острівець був під впливом Молдавського князівства, однак у 1484 році Османська імперія підкорює Молдову, захоплює острів Зміїний та дає йому свою турецьку назву.

Під турецьким контролем острів перебував досить довго, понад 3 століття.

За цей час про Зміїний залишали небагато писемних згадок. Найбільш відома подія османського періоду відбулася 14 липня 1788 року, що описувала чергову російсько-турецьку війну, де турки відступили. Втім російська імперія офіційно приєднала цей острів до своїх володінь лише 1829 році за умовами Адріанопольського мирного договору. Володарювання росії були короткостроковими — всього 27 років.  

Після розгрому у Кримській війні острів Зміїний відійшов назад до Туреччини, але знову ненадовго, тому що в 1875-78 рр. почався конфлікт на Балканах, як і завжди з втручанням росії. Османська імперія була змушена поступитися частиною своїх територій, в тому числі Зміїним, але цього разу на користь Румунії.

Румунський період в історії тривав близько 70 років.

За цей час румунська влада використовувала острів як полігон для військових навчань. Під час Першої світової війни Зміїний відчутно постраждав внаслідок бойових дій. На острові було розташовано румунсько-російські гарнізон, які контролювали радіостанцію. Це не сподобалося османам і німцям, тож вони вирішили її знищити. Вночі 25 червня 1917 року німецький легкий крейсер «Бреслау» завдав блискавичного удару по спорудах острова та зник за обрієм, заклавши міни.

Через 5 днів росіяни спробували відновити там спостережний пост і радіостанцію. Вранці 17 червня з одеського порту вийшов ескадрений міноносець «Лейтенант Зацаренный», який мав привезти туди новий гарнізон і матеріали для реставрації важливих будівель. Проте корабель напоровся на закладену турками міну і потонув разом з половиною екіпажа. Після Першої світової острів закріпився за Румунією, але і в Другій світовій навколо нього відбувалися активні бойові дії. Протягом 1941-44 років там розлігся румунський гарнізон. СРСР намагався знищити його, але військові частини Румунії вдало відбивали атаки.

М’яко кажучи для Радянського Союзу, як і для росії, острів Зміїний виявився не надто щасливим місцем.

В квітні 1944 року гарнізон покинув землю, і на острів без бою висадився радянський десант. Вже після війни 23 травня 1948 року територія офіційно перейшла до СРСР та була долучена до складу Ізмаїльської, а пізніше Одеської області Української РСР.  З 1956 року на острові була розміщена радянська радіолокаційна рота ППО, а також прикордонна застава скороченого складу.

Державний кордон між СРСР і Румунією 1961 р. ще раз підтвердили, проте поділ виняткових економічних зон і континентального шельфу так і залишився невизначеним до падіння СРСР. 

У 1980-х роках на шельфі навколо острова виявили родовища нафти та газу, що стало приводом для майбутньої дипломатичної суперечки між Україною та Румунією. Проблема поділу акваторії моря після 1991 року вже перейшла до рук українських дипломатів. 

Румунська сторона стверджувала, що Зміїний — не острів, а скеля, тож акваторія навколо неї не може розглядатися як прибережна економічна зона України.

Існує міф, що Румунія претендує на острів Зміїний, однак це неправда.

Вона офіційно визнає Зміїний територією України. Це визначається кількома міжнародними актами. З 1997 по 2004 рік відбулося 24 раунди переговорів, і всі вони не дали результату. 16 вересня 2004 року Румунія зробила подання до Міжнародного Суду у Гаазі. Остаточне рішення в справі суд ухвалив 3 лютого 2009 року. Згідно з ним румунська та українська сторони досягли компромісу.

В 2022 році Зміїний здобув славу “морської Чорнобаївки”,

– острова, де українці кількаразово знищили російських окупантів і відправили за відомою адресою російський військовий корабель. Та ще й підтвердили свої слова ударом “Нептунів” по ракетному крейсеру “Москва”.