Як Хрущов розстріляв повстання робітників у 1962 році. «Хрущова на м’ясо»: забуте криваве повстання в Новочеркаську 1962 року.

Перший день протестів — робітники перегороджують залізницю та вішають на вишку плакат «М’ясо, олія, підвищення зарплати!», 1 червня 1962 року. Фрагмент експозиції Музею пам’яті.

«Чуємо – постріли. Стріляли звідкись згори: чи то з другого поверху, чи то з горища. Я сховався за пам’ятником Леніну. 

Найяскравіший мій спогад про ті дні — поранений чоловік спирається на плече хлопчика років десяти, і вони разом біжать із площі. Все тут було засіяно пораненими й мертвими. Не знаю, чому я залишився і не пішов, — каже Борис Гаврилов та замовкає. — Після пострілів площу почали прибирати від трупів. Я також допомагав. Забирав. Складали вбитих у кузов великої машини».

«Люди несли прапори, транспаранти, портрети Леніна й Сталіна. Біля мосту через річку Тузловка нас зустріли три чи два ряди танків. Солдати були з автоматами. Вони нас просили не забирати зброю. Ми пролізли поміж танків і пішли далі. Нагорі, коло Триумфальної арки я поглянув донизу й побачив, як багато людей ще йши й шли, колона розтягнулася приблизно на півтора кілометри, а, можливо, і більше», — згадує Антонов, учасник демонстрації.

«Автобус зупинився в центрі міста — пасажирам оголосили, що далі ніхто не поїде: танки перекрили дорогу. Людей було дуже багато. Я не розумів, що відбувається. Я побачив — іде взвод солдатів, озброєних автоматами. Командир взводу, капітан, зупинився поряд зі мною і наказав автоматникам стати напоготові для стрільби. “Розходьтеся, стрілятимемо”, – сказав капітан. Але люди не повірили, що стрілятимуть. Коли в мене потрапила куля, я не зрозумів цього, був приголомшений побаченим — довкола лежали поранені й вбиті. Крик. Шум. А вони строчать, і строчать, і строчать».

«Категорично було заборонено говорити про це — це була підсудна справа. Мовчали. Із закритими ротами ходили. Знаю, що після розстрілу вся площа була залита кров’ю. Підігнали пожежні машини, змивали з площі кров, але вона так глибоко в’їлася, що нічого не могли вдіяти. Тоді всю площу заасфальтували. Люди й досі бояться розповідати. Ще не все оприлюднили, не все змогли розповісти».

Одноразова підтримка: приват 4149499158805604

монобанк: 4441114464261468

банка моно: https://send.monobank.ua/jar/9gMXBb9dVy

Патреон: https://www.patreon.com/history_

BuyMeACoffee: https://bmc.link/ukrainehistory