Вікторія Фарбота

Історична пам’ять українців живе не тільки в назвах населених пунктів, а й зафіксована на ретрофотографіях. Сімейні альбоми є безцінними свідками минулого, що демонструють життя та побут наших предків, їхній унікальний одяг. Хоча кожен регіон України вирізняється своїми культурними особливостями, але нас об’єднують спільні людські історії. Сьогодні ми зібрали для вас другу частину добірки архівних фотографій, що охоплюють усі області нашої рідної країни.

Сьогодні поговоримо про культуру трипільців та чи дійсно вони є предками сучасного українського народу приємного перегляду!

Трипільці є доволі цікавою темою, хоча і мало розкритою – так, була така то культура, зокрема і на території України – займались сільським господарством і жили в великих містах – ось і більшою мірою все, що знає більшість людей. Насправді ж, тема ця набагато глибша і цікавіша, бо ставить перед нами такі запитання як: а як саме виглядали трипільці? Чому вони занепали та чи не допомогли їм в цьому? І мабуть найважливіше питання: чи були трипільці нашими предками?

Український дисидент і автор Акту проголошення незалежності України поділився своїми думками в інтерв’ю 2016 року та своїми спогадами про історичні події та оцінками процесів у житті країни, що відбувались тоді. Пропонуємо вам прочитати думки одного з основоположників української незалежності у цьому дописі

У неспокійному 2001 році, коли на Балканах знову спалахнув конфлікт, а Македонія опинилася на межі повномасштабної громадянської війни, на допомогу їй прийшла країна, розташована за тисячі кілометрів — Україна. Ця історія нині не так широко відома у нашому суспільстві, проте вона яскраво демонструє глибину українсько-македонської дружби та роль України на політичній шахівниці Європи вже на 10-й рік своєї незалежності. Сьогодні у дописі детальніше про події у Македонії.

Ще з 1990-х років Придністров’я стало точкою зіткнення між європейським курсом Молдови та проросійськими амбіціями Москви. Поки сусідні держави прагнули інтеграції в Європейський Союз, цей анклав, населений переважно російськомовними українцями та росіянами, залишався в орбіті Кремля. Тут досі панує пострадянська атмосфера, а політична орієнтація спрямована на зближення з Росією. Придністров’я — типова маріонеткова республіка. Вона з’явилася на тлі спроб Молдови вийти з-під російського впливу, і досі існує лише завдяки військовій, економічній та політичній підтримці Москви. Кремль не готовий відпускати навіть маленькі «шматки» колишньої імперії. Адже для відновлення впливу Росії у регіоні важливий кожен анклав — незалежно від того, чого хоче місцеве населення у XXI столітті.

В історії України, особливо доби Київської Русі, простежується певна несправедливість. Коли хтось говорить про доньок Ярослава Мудрого, то неодмінно згадують саме Анну Київську — королеву Франції. Однак славні та розумні діти Ярослава на цьому не обмежуються.

Освічена й доброчесна, справжня дочка свого батька — Анастасія Ярославна — посіла угорський престол та стала однією з найвизначніших королев країни. Її авторитет у світі на той час був величезним. Та це й не дивно — жінка будувала монастирі та школи, опікувалась християнами та язичниками, купувала книги. Про долю найзагадковішої доньки Ярослава Мудрого та її кохання до угорського короля — далі у дописі.

24 липня 1990 року. Цей день назавжди увійшов в історію України! Саме тоді над Київською міською радою замайорів український державний прапор. Це рішення не було спонтанним, а стало відповіддю на ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Попри маніпуляції та спроби відтягнути голосування, тисячі українців під стінами Київради змусили депутатів діяти. Вперше за довгі 70 років український прапор знову почав майоріти над Києвом.

Такі доволі незвичні слова, як Башкирія, Башкортостан та башкири, знову стали вкрай активно використовуватися в останні роки, коли світу стало відомо, що Башкирія посідає 4–5 місце серед усіх регіонів РФ за кількістю загиблих у війні проти України. Башкири стали ще одним поневоленим, русифікованим народом, який росіяни перетворили на інструмент своєї імперської завойовницької політики.
Але так було не завжди. Були часи, коли башкири поступалися лише чеченцям та українцям у своєму прагненні до незалежності. Це становило серйозну загрозу для царської влади. Кожне нове повстання цього народу переконувало царів, а згодом і імператорів у тому, що башкири так просто не підкоряться.

Чи знали ви, що у 1934 році Львів відвідала Луїза Арнер Бойд — всесвітньо відома американська дослідниця, яку називали «Королевою Льоду» за її відважні арктичні експедиції? Але цього разу її шлях пролягав не до Північного полюса, а в Західну Україну. Саме там вона зробила велику кількість знімків міжвоєнного життя Львова. Сьогодні ми пропонуємо вам ознайомитися лише з невеликою частинкою її творчості