Вікторія Фарбота

Корупція завжди була ключовою проблемою людства – ще з давніх часів, не оминула вона і Україну – особливо гостро новини про корупційні скандали викликають гнів та розпач саме зараз, під час війни, оскільки в цей неспокійний час потрібно робити все, аби створити надійний та міцний тил, а не поле для грабунку держави.

Про сучасних українських стронгменів знають або принаймні чули багато українців. Олексій Новіков, один з українських богатирів, став найсильнішою людиною світу у 2020 році. Ще один силач — Василь Вірастюк — найсильніша людина світу 2004 року. Але і в минулому в Україні було багато фізично й духовно сильних людей, які вражали світ своєю міццю й витривалістю та прославляли нашу землю далеко за її межами.

Одним із них був Іван Піддубний — український силач, ім’я якого Росія намагалася і досі намагається привласнити. Про видатне життя й спортивні успіхи цього славетного сина України ми й хочемо сьогодні розповісти.

Бабин Яр — це величний некрополь і місце пам’яті, де в період 1941–1943 років нацистським режимом було розстріляно близько 100 тисяч мирних громадян та військовополонених. Серед них — євреї й роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Сьогодні пропонуємо поглянути на Київ у 1980-х. На цих знімках — справжній Київ: заповнені тролейбуси, тихі подвір’я, галас базарів і люди, які просто жили. Це місто, яке ще не знало сучасної метушні, але вже стояло на порозі великих змін 90-х. Київ, який пам’ятають не всі, — справжній, неідеальний, але такий щирий.

У масовій культурі відомий ще один український силач XX століття, про якого пишуть книги та знімають фільми. Це цирковий богатир та боксер Іван Фірцак, більше відомий як Іван Сила. Іван був звичайним сільським мешканцем, якого природа наділила неабиякою силою та винятковими вміннями. Ще з дитинства він проявив свою міць, коли, жаліючи корову, самотужки орав поле.Сьогодні ми розповімо вам його історію.

Якщо говорити про видатних українських істориків, що зробили значний внесок у дослідження нашого минулого, то слід насамперед згадати Дмитра Івановича Яворницького. Він став відомим завдяки дослідженням історії українського козацтва, через що його назвали «козацьким батьком». Про нього ми сьогодні розповімо детальніше у дописі.

Меценатка, діячка культури, очільниця декількох монастирів і, разом з тим, мудра порадниця. Матір одного з найвідоміших і найвеличніших гетьманів України — Івана Мазепи. Вона завжди в усьому підтримувала сина і залишалася його найдовіренішою людиною.

Їй вдалося запобігти не одній політичній інтризі. Вона була не просто матір’ю для гетьмана, яка щиро любила свого сина, а його великим другом, опорою, мудрою, сильною духом жінкою аж до самої смерті.

Сьогодні ми поговоримо про ту, хто сприяла розвитку української культури та духовності. Ту, яка сформувала погляди та характер Івана Мазепи. Про підприємицю і пані-детектива одночасно — далі у дописі.

Кенігсберг, нині відомий як Калінінград, має складну та суперечливу історію. Засноване у XIII столітті місто встигло побувати столицею Тевтонського ордену, важливим центром Пруссії та осередком європейської культури. Однак після Другої світової війни воно остаточно потрапило під контроль СРСР і було фактично позбавлене власного минулого. Як німецьке місто стало радянським ексклавом і чому до сьогодні воно залишається «чужим своїм», розповідаємо у дописі.

Тема Кавказу і зокрема Дагестану в XXI столітті набула особливої актуальності. Навіть зараз, під час правління диктатора у Москві й наявності лояльних еліт при владі, серед усіх регіонів Кавказу саме Дагестан залишається одним із найбільш вибухонебезпечних у всій «новій тюрмі народів». Це чи не єдиний регіон, який за сприятливих умов дійсно має шанси підняти повстання проти центральної влади. Але, разом з тим, виникає потреба з’ясувати, як цей регіон взагалі опинився в складі РФ. Сьогодні Ukraine History розповідає про довгий і кривавий шлях боротьби Дагестану у спробах здобуття незалежності.

Вона — свідома громадянка з проукраїнською позицією, талановита вчителька, яку діти сприймали як матір, феміністка, чудова письменниця. Він — авторитет усіх письменників-початківців, невпинний ловелас та ідеал для багатьох жінок. Він написав їй першим, похваливши вірш, і з того часу вони листувались впродовж десятків років, попри те, що обидва мали сімʼї.

Іван Франко зацікавився гарною студенткою Уляною Кравченко, проте швидко перегорів. Вона ж кохала його протягом всього життя, не зважаючи на його романи. Цей звʼязок важко назвати коханням, та вже таким воно було — дивним, не всім зрозумілим, щирим і невпинним (хоча б зі сторони Уляни). Про захоплення Івана, яке так ні в що й не переросло, і про віддане серце Уляни — далі у дописі.