Мiжнародний жiночий день в Українi: iсторiя та сучаснiсть

Історiя появи свята:

Перш за все, традицiя святкування мiжнародна. Це пiдтверджується i тим, що у 1975 роцi Генасамблея ООН проголосила 8 березня Днем святкування досягнень жiнок. Але до 1975 року вирували цiла епоха встановлення свята. Як нам вiдомо, перед святом був активний період боротьби жiнок за рiвнi права, а початок датований кiнцем XVII ст. «Золотий час» руху жiнок припав на середину ХІХ столiття, де починає остаточно формуватися рух за рiвнi права жiнок, досягнень жiнок у всiх сферах життя та протесту проти пережиткiв нерiвноправ’я.

Сама ж традицiя святкування Мiжнародного дня за права жiнок є американським звичаєм. Так у 1908 роцi бiльш як 15 тисяч жiнок у Нью-Йорку вийшли на демонстрацiю, вимагаючи збiльшення заробiтної плати, скорочення робочого дня та права голосу. Наступного року Американська соцiалiстична партiя запропонувала зробити останню недiлю травня Днем трудящих жiнок. У 1910 роцi вже нiмецька дiячка —  Клара Цеткiн — на однiй з конференцiї у Копенгагенi запропонувала внести в календар Мiжнародний день боротьби за жiноче рiвноправ’я. З того часу близько 17 країн вiдзначали цей день у календарi. Серед них Нiмеччина, Австрiя, Швейцарiя, Данiя.

У кожнiй країнi це свято було в рiзнi дати. Так, наприклад, святкування жiночого дня в Нiмеччинi вiдбулося 19 березня у пам’ять про Березневу революцiю 1848 року. В iнших країнах вiдзначали 2, 9 та 12 березня, а також 2 i 12 травня. Врештi, точної дати не iснувало.

Однак демонстрацiя жiнок 1908 роцi у Нью-Йорку вiдбулася 28 лютого, а не 8 березня. Чому ж тодi ми святкуємо 8? 

Існує кiлька варiантiв, i точної вiдповiдi немає. За першою версiєю, коренi цього свята сягають 1857 року, де в Нью-Йорку вiдбувся так званий «марш каструль». Робiтницi-текстильницi виступили з вимогами рiвної з чоловiками зарплати, полiпшення умов працi та 10-годинного робочого дня замiсть 16-годинного. Цей варiант звучить найбiльш iмовiрно, оскiльки не суперечить iншим фактам, як наступнi тези.

За другим варiантом, у 1914 роцi, в рамках руху за мир, напередоднi Першої свiтової, США, Велика Британiя, Австро-Угорщина, Данiя, Нiмеччина, Нiдерланди, Швейцарiя та Росiя вiдзначили День жiнок 8 березня. Цей варiант не дiйсний, бо суперечить iншим фактам, якi розкривають, що в Нiмеччинi, Австрiї, Швейцарiї та в iнших країнах дата була не встановлена i день свята вiдбувався по-рiзному.

За третiм варiантом, свято походить iз Росiї, де теж був рух за жiночi права, а в 1917 роцi 8 березня (за новим стилем) робiтницi ткацьких фабрик у Петроградi почали страйк, який згодом перерiс у революцiю.  Цей варiант не суперечить першому й теж є дуже ймовiрним. Уже пiсля Другої Свiтової вiйни, у 1977 роцi,  ООН проголосила 8 березня Мiжнародним днем боротьби за жiночi права i мiжнародний мир.

Як святкували в срср?

У 1921 роцi 8 березня стало офiцiйним святом в срср, яке в першi роки проводили пiд рiзними полiтичними лозунгами. Жiнки-пролетарi стали важливою складовою державної iдеологiї — срср офiцiйно декларував гендерну рiвнiсть, «визволення жiнок iз кухонного рабства» та їхню солiдарнiсть у класовiй боротьбi. На практицi це була лише iлюзiя. На жiнок покладали подвiйну функцiю — роботи й материнства.

У другiй половинi 1920-х рокiв радянське суспiльство повернулося до старих патрiархальних цiнностей. Тоталiтарна держава актуалiзувала завдання збiльшити народжуванiсть, а образ жiнки-матерi ставав усе важливiшим. Крiм цього, у пресi часто друкували поради для жiнок-господинь. Свято поступово стало традицiйним i сiмейним. Робiтницi прибирали в будинку, одягалися в найкраще вбрання та готували святковi обiди. На пiдприємствах, окрiм мiтингiв, зборiв i демонстрацiй, влаштовували вечори з iграми, танцями й частуванням.

Пiсля втрати мiльйонiв людей унаслiдок масових репресiй, Голодоморiв i Другої свiтової вiйни радянському союзу загрожувала демографiчна криза. Пропагандистська машина все бiльше акцентує на репродуктивнiй функцiї жiнки та закрiплює її. Риторика боротьби з гендерною нерiвнiстю плавно перетворюється на схвалення стереотипiв та заохочення їм вiдповiдати. «Мати-героїня» — справжня жiнка, турботлива, вiрна та жiночна.

З 1966 року в срср Мiжнародний жiночий день оголосили недержавним вихiдним днем. Через це свято стало ще бiльш сiмейним i приватним. Саме тодi закрiплюється знайома багатьом з нас традицiя — дарувати цукерки та квiти дiвчатам, мамам i бабусям. У пресi в тi днi бiльшiсть публiкацiй вибудовували стiйку асоцiацiю мiж 8 березня й жiночими гендерними ролями. Пiсля такої деполiтизацiї свято перетворилося в день шанування всiх жiнок. У привiтальних листiвках образ жiнки-трудiвницi i матерi-героїнi перетворюється на юну дiвчину, яка радо приймає святкове привiтання вiд хлопця. Раз на рiк жiнок звеличували та обдаровували, а весь iнший час їх продовжували експлуатувати. Тодi, як фемiнiзм у багатьох країнах свiту продовжував розвиватися, у країнi рад «жiноче питання» вважали вирiшеним.

Гендерна нерiвнiсть була дуже помiтню в срср. Наприклад, жiнки мали одягатися скромно, щоб не бути схожими на аморальних i непорядних жiнок з заходу. Конституцiя срср 1977-го року визначала роль жiнки в суспiльствi як «трудiвницi, матерi, виховательки своїх дiтей i домогосподарки». Саме жiнки мали влаштувати дiтей у хороший дитсадок i школу, стояти в чергах i зустрiчати гостей. Трохи статистики: чоловiк витрачав 0,7% свого часу в робочий день на покупку продовольчих товарiв, 0,1% — на покупку непродовольчих i 2% — на домашню роботу, а жiнка вiдповiдно 2% (утричi бiльше), 0,5% (у 5 разiв бiльше) i 11% (у 5 разiв бiльше). Жiнки мали значно менше часу на вiдпочинок i самореалiзацiю.

Сучасна Україна

Україна загалом успадкувала радянську модель 8 березня. Час вiд часу виникають iдеї «декомунiзувати» 8 березня та зробити його звичайним робочим днем. Найбiльший внесок у змiну парадигми цукерок-квiтiв роблять активнi жiнки, якi з кiнця 2000-х рокiв почали проводити в цей день фемiнiстичнi маршi та акцiї, наголошувати на первiсному сенсi свята боротьби жiнок за свої права.

Україна успадкувала радянську модель святкування 8 березня. Є iдеї про “декомунiзацiю” цього свята та зроблення його звичайним робочим днем. Фемiнiстичнi маршi та акцiї, проводженi активними жiнками з кiнця 2000-х рокiв, наголошують на первiсному сенсi свята – боротьбi жiнок за свої права.

Чи можна це свято вважати росiйським? Насправдi однозначної вiдповiдi немає, оскiльки версiї походження рiзняться. Проте в Українi радянський вплив на трактування 8 березня є величезним, а вихiдним воно є переважно в країнах колишнього соцiалiстичного табору. Головним є саме те, що на проблему гендерної нерiвностi стали звертати значно бiльше уваги й рух українських жiнок за свої права стає все сильнiшим.

А як ви ставитеся до 8 березня?

Дата публікації: 8 Березня 2023

Читайте також: