Кримська автономія 1991 року: як відбувалось її відновлення в складі України
20 січня 1991 р.
Проведений референдум про переформування Кримської області УРСР на Кримську АРСР в складі України, а 12 лютого Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки». Автономія постала територіальною, хоча кримські татари наполягали саме на національній.
Український історик Андрій Іванець коментує:
«Ідею [автономії] перехопила кримська компартійна [проросійська] номенклатура, яка сама осідлала концепцію автономії і використала її фактично проти кримськотатарського національного руху. Відчувалося, що це робиться для того, щоб не допустити кримських татар до реальних важелів влади, а з іншого боку — загальмувати процес суверенізації України від радянського союзу»
Організація кримськотатарського національного руху (ОКНР) відреагувала на це рішення: «Замість відновлення незаконно ліквідованої при режимі сталіна державності кримських татар, на їхній території створена ще одна російськомовна республіка». Один з лідерів кримськотатарського руху Рефат Чубаров в одному з інтерв’ю розповів:
«Референдум 1991 року — бомба уповільненої дії, яка вибухнула у 2014 році. Шляхи відтворення кримської автономії визначені абсолютно неправильно. Кримська автономія була відтворена, знехтувавши всі права кримськотатарського народу. Тепер, дивлячись на історичні події, розуміємо, що маємо переформатувати нинішній статус кримської автономії в національно-територіальну з правом її корінного народу на самовизначення».
Через це рух киримли ініціював проведення нових національних зборів — Другого Курултаю. Перший Курултай пройшов 1917 р., його результатом стала демократична Кримська Народна Республіка, а другий відбувся 26–30 червня 1991 р. Курултай обрав Меджліс (парламент) кримськотатарського народу, головою Меджлісу став Мустафа Джемілєв, його заступником — Рефат Чубаров. На зборах уклали Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу, Звернення до всіх жителів Криму, кримськотатарського народу, ООН, Президента срср. Це мало допомогти вибороти саме національну автономію. ОКНР підтримувала мирні шляхи відновлення прав кримських татар у процесі повернення додому, окрім того, мала стійкі зв’язки з національно-демократичними силами в Києві, зокрема, Мустафа Джемілєв мав підтримку В’ячеслава Чорновола, що був лідером Народного Руху України; вони були добре знайомі ще з радянських таборів.
Але до кримських татар не дослухалися
Коли 24 серпня 1991 р. Україна оголосила про відновлення своєї незалежності, лідери кримськотатарського народу звернулися до співвітчизників із закликом підтримати на референдумі Акт про проголошення незалежності України і у президентських виборах не голосувати за комуністів. Тож 1 грудня 1991 р., не зважаючи на те, що більшість (близько 71%) населення півострова становили росіяни, трохи більше ніж 54% всіх кримчан обрали незалежність України.
Боротьба за національну автономію продовжилась
У березні 1992 р. відбулась мирна акція біля Верховної Ради України для привернення уваги українського керівництва до проблем киримли. Представники ОКНР підготували звернення, де зазначалося:
«Нинішні незалежні держави зняли з себе відповідальність за розв’язання проблем кримськотатарського народу й залишили його віч-на-віч із прокомуністичним керівництвом Криму. Крим нині заполонила хвиля російського шовінізму. Ведеться неприхована національна дискримінація корінного народу Криму. Відбулися погроми тимчасового житла».
Чубаров підкреслював, що кримські татари вимагають насамперед національно-територіальної автономії Криму в складі України та спрощення повернення на рідні землі депортованого корінного населення Криму. Одночасно з мітингом велись переговори Меджлісу із заступником голови Верховної Ради Василем Дурдинцем, прем’єр-міністром Вітольдом Фокіним, головою Верховної Ради Іваном Плющем. Однак у той день з ініціативи прокуратури відбувся розгін мітингувальників і кількох людей поранили.
24 березня Кабінет Міністрів створив спеціальну Комісію у справах депортованих народів Криму:
планували розробити міждержавну програму повернення на історичну батьківщину. 5 травня 1992 р. Верховна Рада Криму, всупереч українському законодавству, прийняла Акт проголошення державної самостійності Криму, яким заявила про існування «суверенної держави Республіка Крим», що будуватиме свої відносини з іншими державами відповідно до норм міжнародного права. Також була прийнята «Конституція Криму», щоправда, за свідченнями очевидців, всі статті не обговорювалися. Меджліс засудив це рішення:
«Партократія та автономні структури тільки на це й чекали. Нині ж вони хочуть створити в Криму комуністичний заповідник».
Проблеми з інтеграцією і погроми поселень кримців тривали
Місцева проросійська влада на це не тільки закривала очі, але й дещо заохочувала це. Так, 1 жовтня 1992 р. у с. Красний Рай поблизу Алушти було зруйновано тимчасове поселення кримських татар. 20 житлових будинків зрівняли з землею, а всіх чоловіків затримали.
Попри те, що першим президентом АР Крим став лідер блоку «Росія» Юрій Мєшков, у парламентських виборах навесні 1994 р. все ж брали участь і кримські татари. За право обирати та бути обраними вони виступали на мітингах в Києві та Сімферополі. За результатами голосування до ВР Криму пройшло 7 членів Меджлісу. Джемілєв нагадував:
«Ми вже заявляли, що Меджліс не визнає президентські повноваження особи, політика якої буде спрямована на заперечення фундаментальних прав кримськотатарського народу на самовизначення. Ю. Мєшков, обраний тепер президентом, судячи з його програмних заяв, не має наміру дотримуватися наших суверенних прав. Тому кримські татари не визнають його президентом».
Мєшков діяв не тільки проти киримли, але й української державності, просуваючи політику сепаратизму.
Це призвело до того, що в березні 1995 р. Верховна Рада прийняла постанову, якою скасували та переформатували Конституцію Криму й акти, які суперечили українському законодавству, натомість затвердили новий Закон «Про Автономну Республіку Крим», її перша стаття стверджує: «Автономна Республіка Крим є адміністративно-територіальною автономією у складі України». 2014 р. росія порушила наші закони і державну цілісність, окупувавши Крим та розпочавши війну. Тепер наші воїни, волонтери та політики докладають всі зусилля, аби відновити справедливість і повернути додому всі окуповані території, зокрема Крим.
Дата публікації: 20 Вересня 2023