Другий найбільший діамант у світі належав українцеві: неймовірна історія кохання, що врятувала життя

Михайла Терещенка описували так

Щедрий меценат і колекціонер, покровитель митців, володар найбільшої яхти у світі, престижний кавалер, гарний співрозмовник та найбажаніший гість на популярних подіях того часу. Красень з темними очима й проникливим поглядом. Його вважали найбагатшою людиною у світі. Чоловік мав хорошу освіту, володів десятьма мовами, вивчав фізику, математику, захоплювався азартними іграми. Це, мабуть, єдиний гравець в історії легендарного казино Монте-Карло, для якого двічі застеляли гральний стіл чорним сукном, тому що там закінчувалися гроші. Як ви зрозуміли, успадкувавши від батька величезні статки, Терещенко вів насичене життя, подорожуючи світом та витрачаючи мільйони на розвиток своєї батьківщини.

Зустріч, що змінила все

27-річний авторитетний світський лев побачив на карнавалі «Битва квітів» у Монако тендітну француженку Маргаріт Ное. Він закохався в жінку з першого погляду. Маргаріт відповіла Михайлу взаємністю. Згодом пара побралась. Літом 1913 року Ное вже чекала на первістка. Дізнавшись про це, Михайло вирішив зробити коханій подарунок та звернувся до провідних ювелірів світу зі словами: «Знайдіть мені унікальний, найгарніший камінь, який можна собі уявити!». Невдовзі спеціально для нього, потайки з копальні Коллур Голконді в Індії, привезли унікальний неогранований алмаз вагою 150 каратів. Коштовність нібито була частиною вкраденої прикраси індуїстського бога Рама чи богині Сіти й приносила своїм власникам нещастя. Вірити чи ні, а після появи алмаза становище в родині Терещенків справді погіршилось. Та про це — згодом.

Діамант був блакитного кольору — одного з найрідкісніших і найгарніших у світі

Такий розкішний колір був обумовлений присутністю бора в його кристалічній решітці, що є рідкісним явищем в природі. Огрануванням каменю займався легендарний дім Cartier, який створив кольє із цим унікальним діамантом. Це стало одним із найбільших замовлень за всю історію ювелірного дому. Нині діамантова підвіска вважається найпрекраснішою роботою Cartier.

Композиція кольє складалася з блакитного діаманта в центрі та 46 круглих алмазів, які відтворювали кольори родинного герба роду Терещенків. Після огранки діамант мав вагу 42,92 карати та отримав назву «Tereschenko Вlue». У наш час блакитний діамант Терещенка вважається четвертим за розміром у світі, а у 1913 році він був другим.

Історія набирає обертів

Починається Перша світова війна. Розумний та кмітливий Михайло не може стояти осторонь динамічних подій, тож першим із роду Терещенків іде у політику. У лютому 1917 року 31-річний чоловік вже обіймає посаду міністра фінансів Тимчасового уряду, потім — міністра закордонних справ. Памʼятаємо, що у тому ж році Центральна Рада УНР вимагає від Тимчасового уряду визнання автономії України. Найбільшим противником Тимчасового уряду тоді був Ленін з його більшовицькою ідеєю. Терещенко ж був залучений до розслідування діяльності Леніна і мав прямі докази того, що лідер «червоних» отримував гроші на ведення революційної діяльності від уряду Німеччини. У розпорядженні Михайла були копії угод, рахунки, трансфери грошей, телеграми та листи, які доводили, що Ленін був німецьким шпигуном. Усі чекали на судове засідання, та історія внесла свої корективи.

У ході Жовтневого перевороту

7 листопада 1917 року Терещенка та інших учасників Тимчасового уряду арештовують й утримують у Петропавлівській фортеці. Уявіть: за один день мільйонер, бізнесмен, громадський діяч втрачає все. Розуміючи, що він є одним з головних ворогів Леніна, Михайло готує себе до тортур та навіть самогубства. Один за одним членів уряду ліквідовують. Вбивство ж самого Терещенка Ленін планує на свій день народження, аби ще більше насолодитися владою.

А що ж Маргаріт?

Увесь цей час жінка намагається врятувати чоловіка будь-якими способами, зокрема призначає зустрічі з чиновниками. Під час однієї з таких аудієнцій їй повідомляють, що долю Михайла може вирішити лише Ленін. Тоді Маргаріт з усіх сил домагається особистого прийому у вождя «червоних», який все ж прийняв її у компанії Троцького. Невеличкій на зріст та тендітній жінці потрібно було чекати на цю зустріч двадцять годин на морозі.

Ризикуючи своїм та життям дітей, вона розповідає Леніну про здобутки чоловіка та користь, яку той приносив Україні, селянам та робітникам. Проте більшовик залишається байдужим до цього. Тоді Ное вдається до плану Б — пропонує в обмін на свободу чоловіка рідкісний блакитний алмаз, який коштуючи чималих грошей, можна використати на потреби революції. Та й це не спрацьовує — Ленін істерично викрикує: «Робітничо-селянська революція не продається, а Михайло Терещенко уособлює все те, що прагнуть знищити більшовики!». На цьому зустріч завершується.

Маргаріт знищена. Вона розуміє, що Ленін не випустить з вʼязниці її чоловіка, бо занадто боявся Михайла, який з легкістю міг зруйнувати його карʼєру, маючи незаперечні докази його зв’язків з німецькою розвідкою. Однак допомога прийшла звідки не чекали. Того ж вечора у двері жінки постукав посланець Троцького. Той погодився обміняти Михайла на діамант, однак підкреслив — офіційно звільнити його не зможе, лише організує втечу. Пропозиція була контроверсійною — чи не підстава це більшовицького режиму?

Звільнення

У Маргаріт не було виходу, тож вона передала камінь Троцькому. Він, на диво, виконав обіцянку. Уже наступного дня Терещенка перевели до іншої вʼязниці, потім двоє матросів накинули на в’язня важкий бушлат і вивезли на Фінський вокзал. Там чоловіка посадили у товарний вагон для перевезення худоби, вручивши йому клунок. Сам Михайло не розумів, що відбувається, адже про план Троцького та дружини нічого не знав.У вагоні, де він опинився єдиним пасажиром, чоловік приїхав на північ. Було досить холодно, тож Михайло, щоб зігрітися, вирішив перевірити речі у клунку. Там він виявив свій міністерський костюм, який одразу одягнув, та золотий портсигар з ініціалами «М. Т.» — Михайло ще не знав, що це єдина річ з минулого, яка у нього залишиться. Його життя було знищене: родина перебувала казна-де, а й сам він їхав у темну невідомість. Терещенко більше ніколи не повернеться в Україну і все життя за нею сумуватиме.

Від холоду й голоду чоловік знепритомнів. Прокинувся лише тоді, коли якісь люди розтирали його обморожені кінцівки й приводили до тями. Це були лапландці, які випадково знайшли ледь живого гостя у вагоні. За врятоване життя Михайло віддав їм останнє, що мав, — золотий портсигар.

Та головне — він вижив. У вигнанні Терещенко почав життя з нуля. Він возз’єднався з родиною в Європі, здобув славу відомого фінансиста, повернув та навіть примножив статки. Разом з тим, чоловік займався благодійністю: створював притулки для українських емігрантів і допомагав їх облаштовувати. Своїй дружині Маргаріт він наполегливо радив забути минуле, хоча вона сильно ностальгувала. Зрештою, з невідомих причин, Михайло і Маргаріт розлучилися. У шлюбі у них народилася донька Маргарита та син Петро. У 1931 році чоловік одружився вдруге та став батьком втретє.

Легендарний діамант же зʼявився на публіці лише через 65 років — на торгах аукціону Christie’s у листопаді 1948 року. Камінь продали за рекордну на той час ціну у 4,6 мільйона доларів.

Повну версію матеріалу читайте на нашому Patreon. Ваша підтримка допоможе нашому проєкту далі розкривати забуті постаті українського минулого.