Віра Корен: забута зірка французького театру з Бахмута

Віра Корен, повне імʼя якої Віра Ребекка Корецька, народилась у червні 1901 року в місті Бахмут у родині єврейського шевця. На жаль, на цьому моменті біографічні відомості дівчини обриваються. Ми не знаємо нічого про її батьків, освіту, юність. Сподіваємось, що одного дня якийсь науковиць чи науковиця проллють світло на цю загадку, ми ж продовжуємо розповідь із моменту еміграції Віри, бо саме тоді нова зірка Парижу замайоріла на горизонті, а пізніше почала очолювати французький театр.

Отож, після закінчення Української революції Корен поїхала у Францію, де навчалась акторському мистецтву в консерваторії та на курсах у столиці. Уже в 21 рік дівчина почала зніматись у фільмах під псевдонімом Vera Korène. Головними жанрами акторки були драми, комедії та мелодрами. До речі, на одних лише фільмах Віра не зупинилась, і в 1931 році стала блискучою і неповторною акторкою французького театру «Комеді франсез». 

Для ширшого розуміння: «Комеді франсез» — це єдиний у Франції репертуарний театр, трупу якого фінансує уряд. Розташований він у центрі Парижа, має статус національного та працює й зараз.

Повертаємось до біографії. Віра стала справжнім феноменом, вона отримувала купу оплесків і букетів, мала черги прихильників та була забезпечена здебільшого головними ролями. Та щастя від успішного життя не тривало довго — Друга світова війна зруйнувала багато долей, однією з таких могла стати й доля Корен, якби вона не покинула країну. 

Коли Францію окупували нацисти, Віру  позбавили громадянства й вона була змушена тікати з Франції в червні 1940 року. Це був темний період у житті акторки. Уже в листопаді жінка зупинилась у Канаді, де намагалась працювати в кіно. Певний час Віра жила навіть у Бразилії. Однак детальнішої інформації про це немає.

Паралельно з усіма подіями Віриного життя у Франції ситуація змінювалась — керівництво театру «Комеді франсез» повернулось і почало розшукувати свою провідну акторку. Насправді цей випадок був на рівні творів Агати Крісті й Конан Дойла, адже до пошуків було залучено багато журналістів і навіть детективів. І коли жінку таки вдалось знайти, то Віра ще потім цілих два роки не хотіла повертатись до Парижу. Чи то такий вона отримала стрес від окупації, чи то вже обжилась на новому місці. Проте в 1945 році вона таки відреагувала на вмовляння колег і з тріумфом знову увійшла до театру, який встиг стати її домом. Корен одразу поновили в акторському складі й дали найкращі ролі.

Загалом, Віра братиме участь у виставах аж до 1956-го року, а потім із гордістю і почестями піде зі сцени, щоби нове покоління мало змогу отримати свій шанс. Однак працювати менше жінка не стане, адже акторство було її призванням. Віра читатиме лекції студентам у Сорбонні, очолить у 1978 році «Театр епохи Відродження», дбатиме про нього й сама ставитиме пʼєси. До речі, щодо пʼєс, то найпопулярнішою з них буде  «Секверсти д’Альтони» за твором Жана-Поля Сартра.

Згадаймо ще про цікаву й дивовижну сторінку в біографії Корен — її співпрацю з прекрасним українцем, хореографом, артистом балету та керівником Паризької Опери Сержем Лифарем. Двоє митців у 1962 році поставлять спектакль за п’єсою Габріеле Д’Аннунціо «Муки Св. Себастьяна» прямо в парку під Парижем.

Помре акторка 20 листопада 1996 року в французькому місті Лувесьєн, там вона й буде похована.

Це була вся відома інформація на даний період про Віру Корен. Її історія містить багато прогалин, проте це не означає, що така гарна жінка має піти в забуття або ще гірше — стати жертвою російської пропаганди. Поширюємо інформацію про акторку з Бахмута, яка підкорила Париж!