Лівія Волуца

24 липня 1990 року. Цей день назавжди увійшов в історію України! Саме тоді над Київською міською радою замайорів український державний прапор. Це рішення не було спонтанним, а стало відповіддю на ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Попри маніпуляції та спроби відтягнути голосування, тисячі українців під стінами Київради змусили депутатів діяти. Вперше за довгі 70 років український прапор знову почав майоріти над Києвом.

Такі доволі незвичні слова, як Башкирія, Башкортостан та башкири, знову стали вкрай активно використовуватися в останні роки, коли світу стало відомо, що Башкирія посідає 4–5 місце серед усіх регіонів РФ за кількістю загиблих у війні проти України. Башкири стали ще одним поневоленим, русифікованим народом, який росіяни перетворили на інструмент своєї імперської завойовницької політики.
Але так було не завжди. Були часи, коли башкири поступалися лише чеченцям та українцям у своєму прагненні до незалежності. Це становило серйозну загрозу для царської влади. Кожне нове повстання цього народу переконувало царів, а згодом і імператорів у тому, що башкири так просто не підкоряться.

Чи знали ви, що у 1934 році Львів відвідала Луїза Арнер Бойд — всесвітньо відома американська дослідниця, яку називали «Королевою Льоду» за її відважні арктичні експедиції? Але цього разу її шлях пролягав не до Північного полюса, а в Західну Україну. Саме там вона зробила велику кількість знімків міжвоєнного життя Львова. Сьогодні ми пропонуємо вам ознайомитися лише з невеликою частинкою її творчості

Московська держава, кінець XVI століття. Спустошлива Лівонська війна виснажує скарбницю, розтягує війська по безкраїх просторах. Саме в цей момент, коли, здавалося б, усі погляди були прикуті до Балтики, з півдня, з кримських степів, накочується хвиля, що стане справжнім кошмаром для Москви. Про 1571 рік і кримський «дарунок» Москві — читайте у нашому дописі.

Відома галичанка, педагогиня і чудова українська поетеса, яка оспівувала красу Карпат. Новаторка та експериментаторка, авторка таких популярних рядків як: «Скочив зайчик в тернину і роздер кожушину, йде лисичку просити кожушину зашити» та «Скочив котик, сів на плотик, миє ротик і животик…».

Героїня нашого сьогоднішнього допису творила з душею і не гналась за славою. Вона писала веселі й добрі віршики, хоч і мала зовсім не казкове життя. Марійка Підгірянка присвятила життя дітям: чотирьом своїм і безлічі учнів. Вона використовувала новітні методи у сфері освіти та індивідуальний підхід до учнів. Її творчість вивчали, вірші друкували. І, що найголовніше, жінку — любили найнепідкупніші судді у світі — діти. Про надзвичайну педагогиню та її нелегке життя — далі у дописі.

«Я вірменин, що народився в Тбілісі», — так про себе говорив Сергій Параджанов — відомий кіномитець та діяч української культури. Для України він, без перебільшення, став одним із найвидатніших кінорежисерів. Сьогодні ми показуємо Параджанова таким, яким він був і в житті — генієм та творцем.

Понад 80 років тому зник Хрещатик: десятки будівель знищили вибухи та вогонь. Німці звинувачували радянських диверсантів, СРСР — німців. Одним із найпоширеніших радянських міфів про Другу світову війну є масштабне руйнування центральної частини Києва… німецькими нацистами. Та чи насправді німці зруйнували столицю? Сьогодні відкриваємо сторінки історії і розповідаємо про події кінця вересня 1941 року.

Чи чули ви коли-небудь про родину Терещенків? Так-так, ту саму відому династію підприємців, землевласників і меценатів в історії України. Один з її представників — Михайло Терещенко — був красенем та інтелектуалом, бажаним кавалером для дівчат. Та серце його належало лише одній — коханій француженці Маргаріт.

Сьогодні ми згадаємо про добро і зло, піднесення і втрату, стабільність і початок з нуля та, звичайно, любов, яка врятує світ і врятувала героя нашого допису. Про легендарний родинний скарб, оповитий таємницями, й історію кохання Михайла Терещенка та Маргаріт — далі у дописі.

На запитання, яке ми розглядаємо в цьому дописі існує дві відповіді — коротка і розгорнута. Якщо коротко, то наразі демократія в Росії неможлива. Якщо ширшу — то це буде «так», але надати таку відповідь можна буде лише через кілька десятиліть.

Сьогодні ми дослідимо витоки того, яким ми бачимо російське населення (так, саме населення, а не народ) і чому на Росії є таким популярним авторитаризм та «крєпкая рука».

Один із найтитулованіших радянських гімнастів, який за свою кар’єру здобув 11 медалей на Олімпійських іграх: сім золотих, три срібні та одну бронзову. Двократний абсолютний чемпіон із гімнастики, який роками вважався найсильнішим атлетом світу. Непереможний спортсмен та дбайливий тренер, який виховав двадцять майстрів спорту, але вони так і не змогли перевершити успіхів свого взірця.

У 1950-х роках ім’я українського гімнаста зі Львова було на вустах у всього світу. Про нього писали книжки, випускали фільми і радіопередачі, публікували численні публікації в міжнародній пресі, його портрети друкували на плакатах і марках. Один з німецьких журналів визнав його найкращим гімнастом світу. Нині Віктора Чукаріна знають здебільшого у Львові, де він працював. У цьому дописі відновлюємо памʼять про наполегливого спортсмена, який залишив по собі слід в історії як українського, так і світового спорту.