Тадеуш Баронч: вірменський скульптор львівської історії

З еліти галицьких вірмен

Тадеуш народився у 1849 році у Львові у родині вірменина Якуба Баронча — власника тогочасного «Краківського» готелю. Сама родина найімовірніше переселилися до Львова з Бессарабії в середині ХІХ століття. Його освіта була бездоганною для того часу: розпочавши у Львові, він шліфував талант у Краківській школі образотворчих мистецтв та Мюнхенській академії. А далі була Італія (Флоренція, Рим) та Відень. До Львова Тадеуш повертається у 1876 році. Саме цей європейський «коктейль» сформував його унікальний стиль: синтез мюнхенської та віденської шкіл, що ідеально вписався в естетику історизму.

Майстер монумента і портрета

Повернувшись додому, Баронч став невід’ємною частиною мистецького життя Львова. Він працював багато і плідно, часто співпрацюючи з відомою майстернею Юліана Марковського.

Діапазон його робіт вражає: від монументальних пам’ятників до камерних портретів та анімалістики. Саме його леви колись охороняли вхід до львівської Ратуші (до 1948 року), а «Голова пса» експонувалася на виставках. Він долучився до оздоблення однієї з архітектурних перлин міста — Оперного театру. Але найбільше Баронч уславився як портретист. Його різцю належать образи королів, поетів та вчених. Найвідомішим його творінням став кінний пам’ятник королю Яну III Собеському. Відлитий у бронзі, він колись прикрашав Львів, а після Другої світової війни «переїхав» до Ґданська, ставши символом історичних перипетій XX століття.

Український акцент: творець пам’ятника Шевченку

Особливою сторінкою в біографії скульптора вірменського походження є його ставлення до української культури. Тадеуш Баронч створив мармурове погруддя Тараса Шевченка ще у 1874 році. Він не просто виліпив образ поета — він мріяв про повноцінний пам’ятник Кобзареві. Баронч подарував свій скульптурний портрет Науковому товариству ім. Шевченка, дозволивши тиражувати копії, а прибуток від їх продажу заповідав на спорудження монумента. Тобто його бюст вважався ескізом майбутнього пам’ятника.

Коли у 1905 році 56-річний скульптор помер після важкої хвороби, проводжати його прийшла вся мистецька еліта Львова. Символічно, що представники української «Руської Бесіди» несли вінок із написом: «Творцеві пам’ятника Шевченка», віддаючи шану людині, яка була частиною життя української культури.

Родинна усипальниця та спадщина

Спочиває Тадеуш Баронч на Личаківському цвинтарі, у родинному гробівці (поле № 59), який сам по собі є пантеоном талантів. Поруч із ним лежать його брати: Роман (тодішній видатний хірург), Станіслав (поет епохи «Молодої Польщі») та Володислав (відомий актор і директор театру).

Спадщина майстра не зникла. Його брат Роман передав роботи Тадеуша у 1940 році до львівських музеїв. Сьогодні Львівська національна галерея мистецтв зберігає близько 50 його скульптур. Його твори також можна знайти у Кракові, Тарнуві та навіть за океаном — у Чикаго.