«Найсильніша армія світу», українське військо в період 1991–2014 років

Після референдуму про незалежність та остаточної появи України на карті світу питання побудови власної армії значно активізувалося. 

6 грудня прийняли найважливіші закони: «Про Збройні Сили України» та «Про Оборону України», а 13 грудня Концепцію оборони і будівництва Збройних сил України. Підґрунтям, на якому почали будувати власну армію, стали дислоковані на території України 3 загальновійськові та 2 танкові армії, армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія ППО, чф срср та окрема ракетна армія, у якої на озброєнні стояла стратегічна ядерна зброя. Разом із цивільними спеціальностями загальна чисельність становила приблизно 1 мільйон осіб. На озброєнні було більше за 9 тисяч танків, більше як 11 тисяч механізованих одиниць техніки, 900 вертольотів, більш ніж 1000 бойових літаків, зокрема були на озброєнні як передові літаки 4-го покоління й важкі бомбардувальники, так і ті ж самі су-17 та інші види літаків 3-го покоління. В Україні було на озброєнні 176 МБР та приблизно 2000 стратегічних ядерних боєзапасів та від 3000 до 4200 боєзапасів тактичної ядерної зброї.

За сучасними мірками цю армію можна зіставити з військами Китаю, Індії та інших найважливіших світових гравців. Після утворення ЗСУ стало зрозуміло, що таку велику армію неможливо буде утримати, тому майже одразу почалися скорочення як техніки, так і особового складу. 

Особовий склад 55-го полку зв’язку в розташуванні частини у Рівному, 1991 рік.

В основі концепції оборони й будівництва ЗСУ було два основні принципи: не входження до різних військових альянсів та без’ядерний статус. Також наголошували, що чисельність армії становитиме 0.8-0.9% від загальної кількості населення, тобто приблизно 400 тисяч осіб. З 1992 року по 1994 рік тривало складання присяг та переміщення військових між країнами колишніх радянських республік. Так до України повернулися понад 30 тисяч осіб, а перевелося понад 10 тисяч осіб. Водночас відбулося масштабне скорочення штату в період з 1991 по 1995 рік: було звільнено майже половину особового складу. Значно зменшили види озброєння. Після ратифікації в 1992 році договору про звичайні збройні сили в Європі до кінця 1996 року Україна знищила понад 5 300 танків, 2 400 механізованих одиниць техніки та майже півтисячі літаків, а також продовжувався процес передавання залишків ядерної зброї та ядерних засобів.

Україна стала другою країною, яка відмовилася від ядерної зброї добровільно.

 

Факторів, які зумовили відмову від неї, є дуже багато. Першим фактором є тиск з боку західних країн, які бажали, щоб на пострадянському просторі існувала лише одна країна з ядерною зброєю. У разі зберігання зброї в себе Україна могла б опинитися в міжнародній ізоляції. Другий фактор — неможливість управління цією зброєю. Уся система керування ядерною зброєю була в москві, а домовитись про колективне управління не вдалося. Третім фактором була повна неможливість власного обслуговування ядерних боєголовок. У разі збереження ядерної зброї у себе Україна стала б повністю залежною від російських спеціалістів. Варто розуміти, що на території України перебували міжконтинентальні балістичні ракети, які були спрямовані на США і їх переналаштування дозволяло б завдати удару приблизно по території Камчатки. 

Історична перша присяга військової частини Україні: полковник Вілен Мартиросян

Ще в травні-червні 1992 року росія вивезла всю тактичну ядерну зброю з України. Теоретично Україна мала 3-ядерний потенціал, а фактично була тільки місцем зберігання. Усі ці фактори й відіграли остаточну роль у відмові від ядерної зброї. 1994 року підписали Будапештський меморандум, за яким Україна отримала гарантії безпеки. Окремо Україна отримала компенсацію — ядерне паливо для АЕС та списання боргів за газ. Тоді ж Україна приєдналася до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Станом на 1 червня 1996 жодного ядерного боєзапасу не залишалося в Україні, а 2.02.2001 року позбулася стратегічних бомбардувальників. 

1997 року прийняли програму розбудови української армії до 2005 року. 

Наголошували на посиленні військового співробітництва з іншими країнами, а загальна чисельність армії повинна була становити приблизно 350 тисяч осіб. У 1997 році почалося передавання основних бойових кораблів чорноморського флоту Україні, більшість з яких були в поганому стані та були надалі продані чи порізані на металолом. 1998 року провели реформу, за якою замість військових округів утворили оперативні командування. Це мало зробити ефективнішим управління військами. Того ж року гранична межа чисельності була зменшена до 320 тисяч осіб. У 1999 році ухвалили статут Збройних сил України. Із 2001 по 2004 рік утворювали Сухопутні війська, стратегічні резерви та основні сили оборони.

Після приходу Віктора Ющенка до влади Військово-повітряні сили та протиповітряну оборону об’єднали в Повітряні сили України на базі трьох повітряних командувань: «Захід», «Південь», «Центр» та тактичної групи «Крим». Також залишилося тільки два оперативні командування. Продовжувався як продаж військового майна, так і скорочення особового складу. Тоді намагалися вибудувати швидкі та маневрові сили реагування за зразком НАТО. Уперше визначили перелік завдань щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Після приходу Віктора Януковича розпочався остаточний розвал української армії. Відбулося ще більше скорочення військових навчальних закладів, видатків на армію. Військовому командуванню не дозволяли розглядати росію як потенційну загрозу та будувати плани на оборону від неї. У 2013 році видатки на армію були найменшими за всю історію та перебували на рівні 1% від ВВП. Найжахливіший стан у ЗСУ був у Повітряних сил України. У 2012 році начальник Генштабу Володимир Замана взагалі віддав наказ підготувати пропозиції з розформування Повітряних сил як роду військ. Чисельність винятково військовослужбовців була на рівні 120 тисяч осіб, а з декількох тисяч танків, механізованої техніки, сотень вертольотів та тисяч літаків залишилося тільки 686 танків, 716 одиниць артилерії, 72 бойові вертольоти, декілька десятків бойових літаків та понад 2 000 одиниць механізованої техніки. Такою українська армія постала напередодні 2014 року.

Дата публікації: 18 Липня 2023

Читайте також: