Любовні походеньки Івана Мазепи. Три жінки в житті гетьмана
Пристрасна коханка
Любовні походеньки Іван Мазепа почав у молодості. Активний парубок знав, як сподобатися дівчатам, тому мав багато коханок. Французький посол Бонак писав: «Як я чув, Мазепа, поза іншими своїми прикметами, приваблює легко до себе своїм чаром жінок, як хоче цього». Серед коханок Мазепи навіть були родичка польського короля й дружина польського шляхтича Фальбовського, роман з якою Івану пригадували все життя!
Отже, під час служби при польському дворі запальний Мазепа став ініціатором бійки з католиками, які принижували православну віру. За таке його відлучили від двору і відправили на Волинь, де на одному зі званих вечорів Мазепа познайомився з паном Фальбовським і його родиною.
«Привʼязали голого до коня і пустили не в одне волинське село».
Фальбовський був одружений. Відомо, що вся округа заздрила шляхтичеві, бо його жінка, імені якої історія не зберегла, мала гарну вроду. Панію помітив і Мазепа, який спочатку навідувався в гості до Фальбовських нечасто, але згодом почав регулярно зустрічатися з красунею, коли господаря не було вдома. Плітки почали ширитися маєтком. Фальбовський їм перше не вірив, але потім сам на власні очі побачив коханців.
Існує легенда, що начебто вражений Фальбовський велів привʼязати голого Мазепу до коня обличчям до хвоста і пустити «не в одне волинське село». Кажуть, що Мазепа був на тому коні довгий час, аж поки добрі люди його, закривавленого і змореного, не відвʼязали. Проте є певні сумніви щодо правдивості цієї ситуації. Історики кажуть, що вона занадто гіперболізована. Насправді Фальбовський лише посварився з коханцем дружини, але на людях розповідав вигадану історію про те, як він хитромудро поставив його на місце й осоромив.
Офіційна дружина
Гетьман був холостяком аж до 30 років і лише тоді вирішив одружитися. На роль майбутньої коханої він обрав дочку білоцерківського полковника Половця. Вона була набагато старша від Мазепи, удова з двома дітьми від попереднього шлюбу. Зрозуміло, що ні про яке кохання не йшлося, бо Мазепі просто потрібна була родина і непоганий спадок дружини. Проте він шанобливо ставився до Ганни і всиновив її дітей. Відомо, що була в них спільна дитина — син, який помер немовлям. Нащадків Мазепа так і не мав.
Коли одружився, Мазепа вже підіймався карʼєрними сходами. Його трудоголізм, за одними джерелами, не подобався Ганні, оскільки вона хотіла бачити чоловіка сімʼянином, а не майбутнім видатним політиком. Мазепа ж дружини не чув. Хоч і з короткотривалими образами, але прожило подружжя разом цілих 20 років. За цей період чоловік ні разу не був помічений у зраді, зате суттєво збільшив свої статки і після смерті Ганни став найбагатшим удівцем цілої Європи.
Справжнє кохання
Мотря Кочубей була хрещеницею Мазепи, втричі молодшою від нього. Іван гарно приятелював з батьком Мотрі, а той завжди радо приймав кума в гостях. Так швидко минув час, що маленька хрещениця виросла в прекрасну дівчину. Їй було 16 років, а Мазепі понад 60, коли спалахнули почуття. Зачепила Мотря гетьмана не лише своєю стрункою поставою, привабливою зовнішністю, а й розумом та гострим язиком. Вони мали спільні погляди на життя, разом мріяли про вільну Україну й були просто цікавими співрозмовниками.
Збереглися чудові листи гетьмана до коханої, наповнені ніжністю й ласкою:
«Моє серденько, мій квіте рожаний! Сердечно на теє болію, що надалеко від мене їдеш, а я не можу очиць твоїх і личка біленького видіти; через сеє письмечко кланяюся, всю тебе цілую любезно…»
Лише на старості гетьман знайшов те саме кохання, про яке мріяв. У 1704 році він попросив у Василя Кочубея благословення на шлюб з Мотрею. Начебто той був не проти, бо бажав дочці лише щастя і байдуже йому було на церковні канони, що забороняли шлюб хрещеного і хрещениці, проте незадоволеною була мати дівчини Любов. За одними даними, вона й сама колись була коханкою Івана. Любов розповіла про нечуваний роман цілому селу, назвала Мазепу збоченцем, а Мотрю — блудницею. Мати дочку навіть била.
Далі мати заборонила Мотрі бачитися з Іваном, однак та не послухалась і втекла до нього. Побачивши, що вдома дочки немає, Любов підняла на вуха весь Батурин, мовляв, уночі гетьман украв її дочку. Коли слуги донесли Іванові про ґвалт надворі, він, попри бажання бути разом з Мотрею, не міг залишити дочку Кочубея в себе, тому наказав їй повернутися до батьків. Мазепа знав, що якби залишив Мотрю, то його б не зрозуміла ні козацька старшина, ні народ. Він додавав, що якби Мотря залишилась у нього хоч на ніч, то він би не стримав себе і вони б стали жити разом як подружжя. Історики схиляються до думки, що між Кочубеївною і Мазепою було чисте кохання без фізичної близькості.
Розділені, закохані починають переписку.
Кочубеївна отримала від гетьмана діамантову каблучку, книги і молитовник, а він від неї — пасмо її волосся, намисто з шиї та нічну сорочку. А втім, щастя не тривало вічно: про листи дізнався батько Мотрі. Відстань не грала на користь закоханим, і скоро Мотря потонула в апатії: перестала їсти й спати, днями плакала і не виходила надвір. Мазепа, бачачи, що втрачає кохану, з усіх сил намагався привернути до себе її увагу щирими словами, зізнаннями у вічному кохані, ба навіть пропонував зустрітися.
Зустрічі так і не відбулося, а Мотря й надалі почувала себе погано. Люди були впевнені, що Мазепа приворожив бідне дівча, тому старий Кочубей затаїв образу на кума: писав на нього скарги й доноси, організовував змови. Цікавий факт: саме Кочубей доніс московії на Мазепу і на підтвердження аморальності гетьмана приніс викрадені любовні листи. 12 з них і досі зберігаються в московському архіві. Карма то була чи ні, але після однієї зі змов Кочубея стратили. До речі, старий приятель міг би його врятувати, але не зробив цього, бо вважав, що саме Кочубей був причиною того, що Мотря втратила інтерес до нього.
Дізнавшись про смерть батька, нещасна дівчина ще більше зажурилася.
Щодо її подальшої долі, то за однією з версій, красуню Мотрю видали заміж і разом з чоловіком відправили в Сибір, однак їхній шлюб був нещасливий, і доживала Кочубеївна свого віку в монастирі. За іншою версією, Мотря наклала на себе руки. Плани Мазепи теж не здійснилися, і незабаром після фатальної Полтавської битви він помер. Ось так необачність Мазепи стала причиною зруйнованої долі його хрещениці. Кохання чи прокляття це було? Вирішувати читачам.
Дата публікації: 12 Січня 2024