Денис Лукін

Одна з найвідоміших зірок української оперної сцени, голос якої став візитівкою та тогочасним символом України. Вокалістка, талант якої не має рівних — вона опанувала драматичне сопрано й вражала ним публіку. Зірка, примадонна, яку любили й ненавиділи, підносили до небес і кидали. Її життя було наповнене плот твістами й не стає ні в яке порівняння з трендовими фільмами сьогодення.

У цьому дописі ми поговоримо про ту, яка відкрила світу Катерину Білокур; ту, яка залишила на вінілових платівках неоціненні записи народних пісень, романсів й арій. Про співочого соловейка, Оксану Петрусенко, і її нелегку та в якомусь сенсі трагічну долю далі.

Українська дипломатія відзначалася злетами й перемогами — від перших контактів київських князів із середньовічними імперіями до здобутків і падінь епохи незалежності. Сучасний етап розпочався з незалежності, що відкрила шлях інтеграції до міжнародних структур. Утвердження незалежності було нелегким. Будапештський меморандум 1994 року перетворився для українців на холодний душ. Він мав би навчити не вірити в пусті обіцянки. Але Україна продовжує ходити манівцями, сподіваючись на ласку інших держав.
28 лютого 2025 року в Білому домі переговори щодо угоди про корисні копалини обернулися катастрофою для України та Європи. Настав час зрозуміти, що дипломатія існує не час від часу, а постійно. І ця постійність не робить її приємною.

Сьогодні ми згадуємо 76-й день народження Володимира Івасюка, видатного українського композитора, поета й автора незабутніх пісень, що стали символами нашої національної культури. Володимир Івасюк залишив неоціненний спадок, який продовжує надихати нові покоління музикантів і шанувальників української музики. Його пісні, такі як «Червона рута» й «Водограй», стали справжніми шедеврами, що втілюють дух і красу нашої нації. Пам’ять про цього великого митця житиме в наших серцях назавжди.

Кожна сфера має своїх новаторів — тих, хто розбиває усталені рамки й відкриває нові горизонти. У світі української культури Лесь Курбас займає по-справжньому важливе місце. Він не просто творив вистави — він змінював саме уявлення про театр. Його інноваційний підхід, сміливість і відданість мистецтву стали рушійною силою для багатьох поколінь акторів, режисерів і діячів культури загалом. Навіть у найскладніших умовах — під час революційних зламів і репресій — Курбас знаходив сили для творчості. Його вистави ставали проявом патріотичного духу й духовного відродження народу.
У роковини народження Леся Курбаса згадуємо яскраві сторінки його життя та аналізуємо вплив на українську культуру.

20 лютого 2014 року — офіційна дата початку окупації Криму, яку закріпила Верховна Рада у вересні 2015 року. За основу взято перші зафіксовані випадки порушення порядку перетину українського кордону в районі Керченської протоки й використання російських військових підрозділів, розташованих у Криму.

З 20 по 22 лютого 2014 року Росія розпочала агресивні дії, що пізніше переросли в окупацію Кримського півострова. Саме 23 лютого система управління Південного військового округу ЗС РФ перевела угруповання в Криму в повну бойову готовність. Підрозділи, залучені для посилення Чорноморського флоту, вийшли з постійних позицій.

Сьогодні ми покажемо вам кадри прихованої агресії, що назавжди змінила історію України.

Кожен народ прагне відчути свою неповторність і пишатися глибоким корінням. Не виняток й українці. Історія України — багата й цікава. Але інколи її намагаються зробити ще більш захопливою, додаючи фантастичні деталі. Звідси й беруться псевдонаукові теорії, які малюють українців як «богообраний народ», що винайшов усе на світі — від колеса до пірамід.
Чи дійсно Київська Русь — нащадок Великої Скіфії? Чи був Христос українцем? І чи справді всі народи світу походять із Карпат?

Намагаємося зрозуміти, звідки з’явилися ці питання — в сьогоднішньому дописі.

Чи знали ви, що Степан Бандера міг одночасно грати кілька шахових партій, а Іван Франко розумівся на грибах не гірше за досвідченого міколога? Що Симон Петлюра диригував хором і організовував театральні постановки, а Іван Мазепа грав на торбані й створив мелодію, яку потім назвали народною? Історичні постаті — це не лише суворі рішення та великі битви. Це люди, які, як і ми, жили щоденним життям, мали улюблені заняття, раділи й надихалися своїми хобі. Ці захоплення відкривають несподівані грані тих, кого ми звикли сприймати лише як героїв підручників.
У сьогоднішньому дописі поговоримо про те, як українські історичні діячі проводили вільний час і що надихало їх на великі справи.

За останні десятиліття образ відьми став значно популярнішим порівняно з минулими роками. Спочатку їх вважали злими прислужницями Сатани, потім вони переродилися в романтичних героїнь на кшталт гоголівської Панночки, а сьогодні — стали майже взірцем для кожної другої самодостатньої жінки. Телевізійні продукти «Сабріна — юна відьма» й культовий серіал «Усі жінки — відьми» остаточно затьмарили в суспільній свідомості жахи «використання магічних сил» минулого. У сьогоднішньому дописі — про темні часи полювання на відьом в Україні.

Він — основоположник українського симфонізму, диригент і педагог. Вона — чарівна вокалістка. Ці двоє творчих і талановитих людей зустрілися на уроках, коли він, на пів року молодший за неї, навчав її музики. Кохання спалахнуло одразу, хоча чоловік довго не наважувався про нього сказати, а лише писав зізнання в довгий ящик.

Борис Лятошинський і Маргарита Царевич жили в епоху репресій та контролю, однак змогли зберегти щире й віддане кохання, яке тривало 51 рік — аж до смерті композитора. Сповнені ніжності та турботи, вони складали чудовий тандем, хоча й були такими різними. Казкова історія кохання та листи, які Борис, Великий Котя, писав Маргариті, Котічці, далі в дописі.