Анна Стен: перша українка в Голлівуді

Анна Стен, справжнє прізвище якої Фесак

Народилась 3 грудня 1908 року в Києві в творчій родині. Тато походив із давнього козацького роду й був хореографом(інша версія: працював прикажчиком у взуттєвій крамничці), мати ж була балериною Київського театру опери та балету. Сімʼя жила на Бессарабці, мала середній достаток. Коли Анна була маленькою, то її тато пішов на війну, повернувся звідти він хворим, згодом помер. Анна, щоб допомогти родині, змушена була підробляти офіціанткою, а також у газеті «Пролетарська правда».

Щодо карʼєри дівчини, то, як ви розумієте, Анна з дитинства перебувала в атмосфері краси, театру, а тому й вирішила повʼязати з цим своє життя. Дівчина навчалась на акторку в Київському державному театральному технікумі, грала в Малому театрі на Хрещатику. Коли театр закрили в 1923 році, Стен для вдосконалення своїх навичок почала відвідувати заняття театру-студії. Анна студіювала історію моди, українознавство, історію розвитку кінематографії, грим, майстерність кінонатурниці, сценарій, кіномонтаж тощо.

У 1924 році майбутня зірка вступила до кіновідділення Театрального технікуму, а в 1926 році була зарахована до Першого робітничого театру Пролеткульту в москві. Того ж року акторка отримає невелику роль у картині «Зрадник», її обличчя навіть зобразять на афіші стрічки. Першу свою велику роль Анна матиме у фільмі «Дівчина з коробкою». До речі, кінострічка стала настільки популярною, що її показували не лише в срср, а й в Європі та США.

Тепер трохи поговоримо про псевдонім акторки. Насправді, Фесак стала Стен, щоб краще запамʼятатись публіці. Дівчина подумала, що сценічне прізвище першого свого чоловіка, відомого київського актора естради Бориса Бернштейна, додасть їй шарму та яскравості. Навіть після розлучення з Борисом, Анна так і залишиться Стен. Так вона й увійде в історію

Повернімось до творчого шляху Анни. Наступна велика роль дівчини буде ще успішнішою, ніж попередня — соціальна драма «Земля в полоні» принесе акторці славу. Портрети українки друкуватимуть на обкладинках журналів срср, вона стане зіркою німого радянського кіно, а дівчину саму навіть назвуть тою самою «ідеальною радянською жінкою». Проте слава не дорівнює гроші, а тому акторка разом зі своїм новим чоловіком режисером мешкатиме в московській комуналці.

У 1928 році в прокат виходить фільм «Білий орел», який привертає увагу до акторки німецьких кінопромисловців.

Саме тому в 1930 році дівчина поїде до Німеччини, де зніметься в кінострічках відомої компанії UFA й здобуде місце під сонцем у місцевій кіноіндустрії. Через це Анна неодноразово отримуватиме масу негативу від вʼязниці народів, яка прозве колишню «ідеальну радянську жінку» зрадницею.

З того часу акторка більше ніколи не повернеться в союз, а імʼя Стен зітреться зі сторінок нашої історії. Щодо кіноіндустрії, то вже другий її німецький фільм «Вбивця Дмитрій Карамазов» матиме великий успіх в Європі й США: «…Стен у ролі повії… Ця роль була однією з найбільш клішованих на екрані, але Стен — наполовину Мерилін Монро, наполовину Ненсі Керролл — здавалося, ніколи не бачила попередніх екранних вамп».

У 1932 році Анна отримає квиток у нове життя — буде запрошена до Голлівуду видатним продюсером Семюелем Голдвіним. Чоловік звернув увагу на українку не просто так — він хотів зробити з неї другу Грету Гарбо й повідомляв: «Усе в моєму серці промовляло, що вона буде найкращою в історії кіно… Це щось особливе, це зірка! У неї є все, що потрібно: краса, стиль, сексапільність, клас. Її інтелігентність поєднується з інтуїцією художника, що добре знає життя. У неї величезний досвід і вона може грати, як бестія».

На акторку покладались величезні очікування, тому Голдвін особисто займався зі Стен англійською протягом двох років, щоби та мала змогу зʼявлятись не лише в німому кіно.

Проте жоден із трьох фільмів Ґодвіна з участю Анни не здобув популярності. Продюсер розірвав контракт з акторкою і карʼєра дівчини пішла на спад.

Відтепер публіка, яка шалено її любила, стала найгіршим ворогом Анни. Дівчина потерпала від критики й сарказму, її називали «Голдвіновою примхою (дурничкою)», не сприймали акцент українки та й образ акторки — «зваблива селянка», який вигадав сам продюсер Голдвін: «У мене було таке відчуття, ніби мене заганяють у вже створений готовий образ, тоді як я очікувала простору для творчості. Раніше ж він у мене був». А кінокритик Жан-Лу Пассек назвав Анну «трагічною представницею світу голлівудських зірок великої епохи».

Проте Голлівуд не міг заперечувати очевидне — Анна була шаленою модницею і вдягалась неймовірно стильно. Кінопродюсер Деріл Занук казав, що дівчина одягається краще за всіх, кого він коли-небудь бачив. А режисерка Дороті Арзнер, яка працювала з Анною у фільмі «Нана», ставила її в один ряд зі стильними зірками Голлівуду такими як:  Грета Гарбо, Міріам Хопкінс, Кетрін Гепберн і Рут Чаттертон. 

З 1937 року Анна бере творчу паузу, живе на власній віллі з чоловіком на березі Тихого океану. Час ішов, ненависть стихала. Анна звикла до життя в США, покращила свою вимову. У 1938 році жінка грала на Бродвеї у популярній п’єсі Бертольда Брехта «Тригрошова опера», а також зʼявлялась у британських і голлівудських фільмах. З 1950-х роках Анна викладала в Акторській студії.

У 1962 році українка вирішила змінити сферу діяльності й з акторки стати художницею. Насправді, цей експеримент вдався і полотна Анни високо цінували мистецтвознавці, їх виставляли в Бостонському музеї, а Смітсонівський інститут навіть влаштував європейське турне творів Стен.

Померла жінка 12 листопада 1993 року в Нью-Йорку у віці 85 років. Акторка не мала дітей, а всі колишні сімейні звʼязки перервалися внаслідок еміграції. 

Анна Стен — це одна з найяскравіших перлин списку забутих українців. Ще в 1937 році часопис української діаспори в США Ukrainian Weekly запитав Анну, хто вона: росіянка чи українка? На що дівчина відповіла: «Поза сумнівом, я українка… Я українка, я народилася в Україні». 

Пізніше, у 1942 році в інтерв’ю українсько-американському часопису Ukrainian life акторка знову наголосить, що є українкою і додасть: «Я народилася в Україні, коли мені виповнилося 12 років я відправилася до москви, тоді я не розуміла російської, говорила українською…» А ще Стен скаже, що неймовірно сумує за Україною і ніде більше у світі так смачно не готують, як на Батьківщині.

Одноразова підтримка: приват 4149499158805604

монобанк: 4441114464261468

банка моно: https://send.monobank.ua/jar/9gMXBb9dVy

Патреон: https://www.patreon.com/history_

BuyMeACoffee: https://bmc.link/ukrainehistory