Як Сталін вбив сам себе: розумний б’є не в ногу, а в голову!

Початок справи

«13 січня 1953 року в газеті «Правда» та інших центральних радянських газетах вийшло повідомлення ТАРС про «розкриття змови і арешт групи кремлівських лікарів-шкідників» під заголовком «Підлі шпигуни і вбивці під маскою професорів-лікарів».

У ньому стверджувалося, що радянські органи безпеки розкрили терористичну діяльність групи лікарів, які ставили своєю метою «шляхом шкідницького лікування скоротити життя активним діячам Радянського Союзу».

Причина арешту

Заарештованим лікарям інкримінувалося, що вони ставили помилкові діагнози, неправильним лікуванням губили пацієнтів. Зокрема, один з пунктів звинувачення — отруєння А. А. Жданова і А. С. Щербакова і спроба «вивести з ладу» великих радянських воєначальників — маршалів А. М. Василевського, І. С. Конєва, Л. А. Говорова та ін.

У статті також робився наголос на сіоністський характер справи. Головним пунктом звинувачення було твердження, що «більшість учасників терористичної групи були куплені американською розвідкою», зокрема — завербовані міжнародної єврейської буржуазно-націоналістичною організацією «Джойнт», створеною для ведення терористичної та іншої підривної діяльності в ряді країн, у тому числі і Радянському Союзі.

Слідство у справі

Починаючи з 1952 року «Справа лікарів» розроблялась органами МДБ під керівництвом підполковника М. Д. Рюміна, який написав в 1951 році донос Сталіну про «сіоністську змову» в органах держбезпеки.

Сталін щодня читав протоколи допитів. Він вимагав від МДБ максимальної розробки версії до сіоністського характеру змови і про зв’язки змовників з англійською та американською розвідкою через «Джойнт».

Погроза Сталіна

Сталін погрожував новому міністрові держбезпеки С. Ігнатьєву, що якщо той «не розкриє терористів, американських агентів серед лікарів», то він буде заарештований, як його попередник Абакумов.

У жовтні 1952 року Сталін дозволив застосовувати до арештованих лікарів заходи фізичного впливу (себто катування).

1 грудня 1952 року Сталін заявив (у записі члена Президії ЦК В. А. Малишева):

«Будь-який єврей-націоналіст — це агент американської розвідки. Євреї-націоналісти вважають, що їх націю врятували США… Серед лікарів багато євреїв-націоналістів».

Обвинувачені євреї

У повідомленні 13 січня йшлося про 9 змовників: більшість обвинувачених були євреями.

Стверджувалося, що заарештовані діяли за завданням «єврейської буржуазно-націоналістичної організації» Джойнт. Учасником змови був названий і загиблий за п’ять років до цього в «автомобільній катастрофі» відомий актор С. М. Міхоелс, двоюрідний брат одного з заарештованих лікарів, головного терапевта Червоної Армії генерал-майора медичної служби М. С. Вовсі.

Резонанс справи

«Справа лікарів» викликала переслідування родичів і товаришів по службі заарештованих, а також хвилю антисемітських настроїв по всій країні.

8 лютого в «Правді» було опубліковано установчий фейлетон «Простаки і пройдисвіти», де євреї зображувалися у вигляді шахраїв.

Розповсюджувалися чутки, що в лікувальних установах лікарі і медсестри єврейського походження під виглядом щеплень проводять отруєння дітей.

Після того, як у радянському посольстві в Ізраїлі була підірвана бомба, 11 лютого СРСР розірвав дипломатичні відносини з Ізраїлем. Готувалися регіональні справи, подібні до московської «справи лікарів» (зокрема, в Україні та Латвії).

Закриття справи

1 березня 1953 у Сталіна стався інсульт, що зробив його недієздатним. За кілька днів до інсульту Сталін написав у газеті «Червона Зірка» заяву, що «Боротьба проти сіонізму не має нічого спільного з антисемітизмом. Сіонізм — ворог трудящих усього світу, євреїв не менше, ніж неєвреїв». 2 березня антисіоністська кампанія в пресі була згорнута. 5 березня Сталін помер.

Після смерті вождя

Лікар Арсеній Русаков, що анатомував Сталіна, був негайно ліквідований. Усі заарештовані у «справі лікарів» були звільнені (3 квітня) і відновлені на роботі. Було офіційно оголошено (4 квітня), що визнання обвинувачених були отримані за допомогою «неприпустимих методів слідства».

Підполковник Рюмін (на той час уже звільнений з органів держбезпеки), який розробляв справу лікарів, був негайно заарештований за наказом Берії; згодом, уже в ході хрущовських процесів над виконавцями репресій, він був розстріляний (7 липня 1954).

Питання про депортацію

Існує версія, згідно з якою гучний процес лікарів мав стати сигналом для масових антисемітських кампаній і депортації всіх євреїв до Сибіру на Далекий Схід.

Є численні свідчення сучасників про те, що чутки про депортацію циркулювали по Москві відразу після повідомлення про початок справи лікарів.

«Справа лікарів» завершила найбільшу антиєврейську кампанію останніх років сталінського режиму. Ніякі відомості або матеріали про дану справу надалі в СРСР не публікувалися…