Культура трипільців: предки сучасних українців?

Хто такі трипільці

«Трипільці» – це не самоназва цих людей, а найменування, дане археологами. Насправді ми не знаємо навіть, якою мовою ці люди розмовляли. Назва «трипільці» походить від назви «трипільська археологічна культура», яка, у свою чергу, походить від села Трипілля (Київська область), де наприкінці ХІХ ст. археолог Вікентій Хвойка відкрив декілька поселень із характерними знахідками. Сама культура існувала у 5400–2750 рр. до н. е.

Протоміста-гіганти

За словами дослідників, шість тисяч років тому на нашій планеті виникли перші великі поселення. І сталося це не деінде, а на території нинішньої Черкаської області в районі Умані.

Одне з найбільших трипільських поселень – Тальянки – займало площу 450 гектарів і налічувало 3 тисячі будинків, у яких мешкало понад 15 тисяч осіб.

Одяг трипільців

Великим досягненням трипільської культури було ткацтво. Завдяки цьому здобутку шість тисяч років тому трипільці вдягалися цілком по-сучасному – в одяг із тканин.

Для того часу це було справжнім проривом, адже більшість інших народів носила шкіряні речі.

Глиняні вироби

Вироби з глини найрізноманітніших форм, призначень і орнаментів – це головна візитка трипільської культури, яку часто називають ще «культурою мальованої кераміки».

Гончарні вироби трипільців умовно можна поділити на два ґатунки: одні досить грубі й прості, а інші – з прекрасно виробленої глини, із тонкими стінками, добре випалені та вражаючі своєю досконалістю.

Саме завдяки тому, що кількість кераміки почне меншати, вчені зрозуміють, що цивілізація почала занепадати.

Побут трипільців

Особливістю трипільського суспільства була заможна соціальна рівність. Серед будівель їхніх стародавніх поселень археологи не знайшли жодної адміністративної споруди. Це може свідчити про високий рівень самоврядності трипільців – іншими словами, усі самі знали, що і як робити.

Початок металургії на наших землях також іде від трипільців. Вони плавили мідь і виготовляли з неї знаряддя праці та прикраси.

Як відомо ще зі школи, трипільські хати були двоповерхові, прямокутної форми. Стіни були дерев’яними, обмазаними з обох боків багатошаровою глиною і часто розписаними темно-червоною фарбою.

Сусіди трипільців

Трипільська культура займала відносно невелику частину території України, не виходячи на Лівобережжя Дніпра. На схід від них мешкали племена кочівників – представники так званої середньостогівської археологічної культури. Ці кочівники контролювали майже все степове Лівобережжя. Багато археологів вважають, що саме вони вперше в Європі змогли приручити коня для їзди верхи.

Сільське господарство трипільців

Єдиної відповіді на запитання, куди ж поділися трипільці, у науці сьогодні немає. Є теорія, що в середині ІІІ тисячоліття до н. е. трипільська цивілізація почала занепадати: зникають протоміста, розмальованої кераміки стає менше, спрощуються технології. Цей занепад археологи пов’язують із кліматичними змінами, які спричинили зміну звичних умов господарювання.

Але трипільці не зникли фізично – вони перейшли до інших форм ведення господарства. Частина посттрипільського населення, як показують дослідження, перейшла від землеробства до скотарства.

То предки чи ні?

Слід зазначити, що низка вчених ототожнювала трипільців із пеласгами: так, академік Олексій Соболевський вважав трипільців-пеласгів предками кіммерійців і скіфів. Єгор Классен та Дмитро Чертков підтверджували гіпотезу про ідентичність трипільців із пеласгами.

Українські вчені в діаспорі продовжували вважати трипільців етнічними предками українців, однак їхні праці в Україні були маловідомі.

Популяризатором знань про пеласгів в Україні став Олександр Знойко. Його праця «Міфи Київської землі та події стародавні», що вийшла у світ уже після смерті автора, була сприйнята неоднозначно. Особливо різкої критики вона зазнала від фахівців, які не визнали книгу науковою.