Як російська пропаганда впливає на українців за допомогою медіа
Пропаганда завжди була одним із найважливіших інструментів впливу
Тим паче для авторитарних і тоталітарних режимів. Завдяки їй владній верхівці вдається контролювати суспільні настрої, уміло ними маніпулювати. У Росії пропагандистська машина почала набирати обертів на початку 2000-х років, коли відбулася зачистка російських медіа від нелояльних їй ЗМІ. Показовим був епізод, який ми знаємо як «Справа НТВ», коли опозиційна російська верхівка ЗМІ була просто захоплена найближчими друзями Путіна.
Ще до 2014 року російська пропаганда намагалася впливати на населення України. Так, російські ЗМІ транслювали шовіністичний міф про те, що Росія є «старшим братом» України, а тому цей «брат» несе відповідальність за «молоду» Україну, яка не знає, як самостійно жити. Це виражалось не тільки в тому, що російські медіа применшували роль України на світовій арені й підтримували будь-яке втручання росіян в українські внутрішні справи, а ще й через розважальні передачі, наприклад, висміювання українців, де їх показують не такими освіченими й прогресивними, як росіяни.
Євромайдан і початок війни
З початком подій Євромайдану й особливо війни на Донбасі російські ЗМІ зайняли відверто ворожу позицію до українського населення і влади. Під час подій «російської весни» в 2014 році одними з ключових локацій, які захоплювали російські бойовики, на самому початку стали телевежі, де одразу вимикали українські канали й вмикали російські. Так, наприклад, у Слов’янську телевежу захопили ще 17 квітня 2014 року, Луганську та Донецьку обласну державну телерадіокомпанію прибрали до рук у кінці квітня 2014 року й невдовзі на їх базі почали працювати сепаратистські ЗМІ. Це робилося для того, щоби люди, особливо ті, для яких телебачення було основним джерелом інформації, не мали змоги отримати об’єктивної відомостей і починали довіряти тому, що кажуть росіяни.
Одночасно з захопленням приміщень медіа й встановлення контролю над важливими теле- й радіостанціями розпочиналось активне намагання «демонізувати» українську владу та українську армію. Так, росіяни почали випускати відверто неправдиві сюжети, де зображались злочини української влади по відношенню до мирного населення Донбасу. Серед цих сюжетів були відео про наслідки обстрілів цивільної інфраструктури, де наголошувалось, що саме українська армія цілеспрямовано її знищувала. Також збирались «свідчення» про розстріли й катування місцевого населення, які потім транслювали для того, щоб у разі повернення територій під контроль Україні населення було негативно налаштоване та продовжувало підпільно допомагати вже самим сепаратистам.
Окремою частиною таких сюжетів ми можемо виділити «мовні»
Мовними сюжетами можна назвати те, коли росіяни показували «злочини» проти місцевих — за те, що вони спілкувались російською. Окупанти й сепаратисти транслювали свідчення очевидців і розповідали про те, що українська влада насильно забороняє людям спілкуватись російською мовою, а у випадку недотримання цих правил їх чекало суворе покарання, навіть доходило до смертельних випадків. Усе це повинно було показати для людей на окупованих територіях не тільки те, що українці по іншу сторону фронту будуть ставитися до них негативно й що вони становлять загрозу, а ще й те, що Росія є провідною захисницею їхнього побуту та спокійного життя.
Чи змінилась російська пропаганда за допомогою засобів масової інформації з 2014 року по сьогодення?
Відповідь — так, причому в багатьох аспектах дуже сильно. Тепер як телебачення, так і друковані ЗМІ відійшли на другий план. Натомість їх замінили соціальні мережі. Основним засобом поширення російської пропаганди став Telegram. З’явились тисячі каналів, які контролювались Кремлем і поширювали вигідні їм наративи. Умовно ці групи розділяють наразі на анонімні прокремлівські канали, канали з територій, які були окуповані, як з 2014 так і з 2022 року, канали проросійських блогерів і відверто проросійські канали, які розпочали свою діяльність ще з 2014 року. Так само й змінювався спектр тем, на які переміщався фокус російської пропаганди з плином часу. На відміну від 2014 року тема демонізації української влади й українських військових відійшла на другий план, тоді як на першому плані російська пропаганда почала розповідати про успіхи, які були зроблені її владою після захоплення територій. Центральними тут стали сюжети про відбудову чи побудову нової інфраструктури, про те як окуповані території «повертаються до життя» та як розквітають після приходу російської влади.
Але ми можемо відзначити, що з 2014 року не змінилися і деякі наративи російської пропаганди щодо України, перший з яких полягає в тому що «Захід контролює Україну». Ще, починаючи з часів Євромайдану, російська пропаганда стверджувала, що це саме західні країни винуваті в ситуації всередині України, та що саме західні можновладці приймають усі ключові рішення, натомість українське керівництво є маріонетковим. Другий полягає в обґрунтуванні історичного зв’язку Росії та окупованих українських територій. Зокрема пропаганда зазначала, що ці території ніколи не були українськими до появи СРСР, намагалась шукати й обґрунтувати будь-які історичні зв’язки, у тому числі через висвітлення спільного минулого. Зазвичай ці дії відбувались паралельно з викоріненням усього українського на окупованих територіях.
Проте російська пропаганда трохи змінила своє ставлення до самих українців. Якщо раніше нас виставляли невігласами, неповноцінними «хохлами», які не можуть самі утримати порядок усередині країни, то тепер іноді з’являються матеріали, де українці виставляються такими, які борються дуже хоробро й що вони є такими ж росіянами, яких після російської перемоги можливо «виправити».
Продовження на Patreon
Якщо ви маєте бажання та можливість сприяти розвитку нашого проєкту — можете підтримати працю нашої команди, підписавшись на Patreon. Окрім підтримки популяризації історії ви матимете змогу читати нові матеріали першими.
Дата публікації: 14 Жовтня 2024