Скiфи. Історія, побут, традицiї

Звідки ми знаємо про скіфів?

Про них залишилася низка письмових давньогрецьких і римських свідоцтв, але вони не надають усiєї iнформацiї. Бiльшiсть знань ми отримали від батька історії, грецького історика i хроніста Геродота, який детально описав побут, iсторiю, події історії та географiю земель, на яких вони жили. Зрозуміти життєвий устрій народу допомогли також археологiчнi розкопки, особливо кургани — місця поховань, де були знайдені зброя, керамічні вироби.

Походження i територія населення

Щодо походження скіфів точаться суперечки. Звідки вони прийшли? Геродот писав, що володарі українського степу завітали зі сходу й були синтезом декількох племен, а римський історик Діодор Сицилійський твердив, що скiфи утворилися від двох племен — палав i напів. Хто мав рацію, залишається загадкою.

Скіфи мешкали на території так званої Скіфії, що обмежувалася на заходi Дунаєм, а на сходi Доном. Геродот та iншi грецькі автори називали Скіфією територію Північного Причорномор’я.

Типи скіфів

На території великої Скіфії мешкало кiлька племен скіфів, а саме: Правий берег займали скiфи-орачi, яких ще називають землеробами. Історики вважають, що вони були одними з предків слов’ян. Полiтична влада зосереджувалася в руках царських скіфів, якi позиціонували себе найкращими, тому прагнули правити i стягували данину. Скiфи-кочовики розводили худобу й торгували. Геродот згадує й про скіфів, що не підкорялися царським, але де вони жили, невiдомо.

Побут і життя скіфів.

Розібравшися з походженням i географічними даними, перейдімо до ще однієї цiкавої сторiнки iсторії скіфів — їхнього життєвого устрою.

Скіфи були в основному кочовиками: переміщувалися, здійснювали походи на сусідні землi, захоплювали їх. Кожний чоловік воював. Кров’ю ворога окроплювали мечi; щоб підтримувати бойовий дух, поклонялись Аресу, богу війни: вірили, що вiн допомагає здобувати перемоги. Найбiльше цінували сміливість, доблесть і вірність. Вiйськовому аспекту ми надамо трохи більше уваги.

Як воювали скіфи?

У скіфів існувала певна тактика ведення бойових дiй: вони разом планували операцiю, шляхи вiдступу, розбивали вiйсько на тактичнi загони, що мали свої власні місії. Військо складалося з членів рядової общини, що обов’язково повинна була мати коней. Абсолютно кожен був воїном: як чоловiки, так i жiнки. У разі небезпеки всi мусили йти на війну. Як у кінному, так і в пішому строю вони відзначилися професіоналізмом. Мали великий успiх в рукопашних боях завдяки гарно пiдточеним списам, мечам і акiнакам. Бездоганно володіли луком. «Кожен з них ー кінний стрілець» (Геродот). 

Основним джерелом багатства слугували речі, награбовані у війнах. Також скіфи торгували з грецькими колоніями в Причорномор’ї: пропонували віск, мед, хутро, а взамін отримували вина, ювелiрнi вироби та iншi предмети розкоші. Щодо скiфських ремесел існує думка, що вони перебували на досить примітивним рiвнi розвитку культури, як усi кочові народи, а бiльшiсть складних виробів були зроблені на їхнє замовлення грецькими майстрами або в них куплено. Згодом, коли племена почали вести осілий спосіб життя, вони покращили свої вміння і почали створювати вже щось своє, і в них з’явився власний стиль, який отримав назву «звіриний».

Значно розвинуті в скіфів були металургія і ковальство.

Усi ми знаємо, що родзинка скіфів ー їхні кургани, проте вони зводили не тiльки їх, а й кам’яні скульптури. З каменю вирубували схематичні людські фігури, на яких вирізали риси обличчя, руки, одяг.

Скiфськi вироби

Якщо говорити про ювелiрнi вироби, то на думку вчених, на території сучасної України саме скiфи першими почали видобувати золото, тому це вплинуло на поширення цього металу в їхнiй культурi. Вони виготовляли рiзнi речi, якими жiнки й чоловiки прикрашали себе, у тому числі нашивали на одяг. Любили зображати сцени з життя, наприклад, як на гребенi з кургану Солоха.

Одним з найвiдомiших артефактів скіфів стала скіфська пектораль з кургану Товста Могила. Поговорімо про неї детальнiше.

Скіфська пектораль

Прикраса датується IV століттям до нашої ери. Колись вона прикрашала груди скіфського царя. Пектораль допомагає чітко уявити внутрішню структуру скіфського суспільства і його економіку: у центрі зображені два бородаті скiфи, якi стоять на колінах i тримають овечу шкуру — символ влади й царського сану, лiворуч i праворуч вiд центру розташовані фiгури свійських тварин: коней, корів, овець і кіз, є також раби, що підтверджує думку про патріархальне суспільство скіфів, економіка якого залежала вiд рабів і тварин. Саме тому скiфи вподобали «звіриний стиль»: багато рiзноманiтних тварин зображено на їхній пекторалi.

Традицiї

Що ще захопливого відбувалося в житті скіфів, окрім боїв i виготовлення прикрас? Події, повʼязані з традиціями. Наприклад, як написано вище, скiфи цiнували відданість, але не тільки на полі бою, а й у дружбi, тому якщо один воїн хотів побрататися з іншим, проводився обряд: обидва словесно клялись у вірності, надрезали руку мечем, кров наливали в чашу з вином i випивали. Таким чином, вірили скіфи, люди ставали братами навiки.

А як вам такий звичай: хто вперше був у бою i зміг убити ворога, повинен був випити його кров. З ворогiв знімали скальпи i привселюдно їх показували, а з їхньої шкiри виготовляли плащi.

Остання традиція, про яку піде мова, така: якщо доблесний воїн загинув у бою, то його поховання супроводжувалося жертвоприношенням молодої дружини чи наложницi. Скіфів ховали в курганах, i чим вищим був курган, тим вищий соціальний статус мала людина при житті.

Чому зникли скіфи?

На межі IV і III століть до Різдва Христового сталася криза, i скiфи почали зникати. Прийнято вважати, що степовим кочовикам прилетів їхній бумеранг: вони витіснили кіммерійців, а їх витіснили сармати, але це не зовсім правильно з погляду археології.  Науці достеменно невідомо, чому скіфи зникли, але є декілька припущень: зміна клімату і господарська дiяльнiсть (зростання населення ー збiльшення чисельності худоби ー зменшення площі пасовиськ) призвели до вичерпання природних ресурсiв.

Таким був світ кочового племені ранньої залізної доби.

Про скіфів кажуть: «Жили в землянках, проте ходили в золотi». Так, вони не будували великих поселень, здебiльшого кочували, але вiдомими вони стали завдяки своїй хоробростi в частих битвах і гарним прикрасам, що й зараз радують око. Скіфи залишили по собі багато памʼяток ー маленьких, як наконечники стрiл, i великих, як кургани. Думаю, козаки були б радi мати таких попередників, як скiфи, адже вони мали спільні риси: відвагу та відповідальність перед рідними.