Лівія Волуца

Марія Вовчок, справжнє прізвище якої Віленська, відома більшості ще зі школи. Так, вона та сама письменниця, яка написала повість «Інститутка» та ще понад 70 окремих книг. Вона була тією, яка не відповідала тодішнім стандартам, через що страждала від суспільного обурення і неприязні. А говоримо ми саме про шлюб Марії з чоловіком, який був молодший за неї на 17 років.

Вони познайомились, коли хлопець ще тільки закінчував навчання в університеті. Він закохався одразу, вона ще деякий час «дружила». Та потім спалахнули почуття. У той час жінці було нечувано та скандально вийти заміж за того, хто був ледь не удвічі молодшим. Проте закоханим Марії та Михайлу було байдуже на пересуди й плітки. Вони одружились і прожили «душа в душу» 30 років. Вони писали теплі листи, турбувались, підтримували одне одного і головне — любили всім на зло.

Польська шляхта — вкрай важлива тема для українців, оскільки саме з нею пов’язують першу масову національно-визвольну війну українського народу на під проводом Богдана Хмельницького. Саме вони довгі десятиліття були антагоністами для українців і поневолювали населення України заради власного прибутку. Попри це потрібно знати, ким була польська шляхта, звідки вона походила і в чому полягала її унікальність та відмінність від класичного середньовічного європейського дворянства.

Львів часто називають містом левів та каменю. Але за кожним кам’яним образом стоїть майстер. Одним із тих, хто творив скульптурне обличчя міста епохи історизму, був Тадеуш Баронч (1849–1905) — митець, у чиїй творчості поєдналися вірменське походження, європейська школа, польська культура та глибока повага до українського слова.

Цієї суботи, 22 листопада, Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви — гідно вшановані.

Під час сучасної російської агресії Україна отримала підтримку від добровольців з різних країн світу. Колись так само воювати у країни пострадянського простору вирушали стрільці Української національної асамблеї — Української народної самооборони. Найбільший резонанс вони викликали в Чеченських війнах. Поки одні захоплювалися їхніми діями, інші засуджували. На їхню честь називали вулиці, про них з осудом писали ЗМІ, а генерали згадували у мемуарах. Їх називали найманцями, терористами, авантюристами та бойовиками. Натомість лідери УНА-УНСО заявляли, що прагнули відтягти російські сили від потенційної війни проти України. Одне можна сказати напевно: бійці УНА-УНСО воювали добровільно, сповідуючи власні ідеали.
Як вони потрапили в Чечню? Звідки брали зброю? Де міг з’явитися їхній осередок? Про це та багато іншого розповідаємо в сьогоднішньому дописі.

Син українського гетьмана Пилипа Орлика і хрещеник Івана Мазепи, визначний дипломат, генерал-поручник, розвідник і полководець, який досягав вершин у своїй кар’єрі. Польовий маршал, кавалер шведського Ордену Меча й французького Ордену Св. Людвика — він навіть за межами України продовжував просування ідеї незалежності.

Сьогодні ми розповімо про людину виняткового розуму, яка завдяки своїм вмінням здобула довіру короля Франції, короля Швеції та королеви Австро-Угорщини; про щирого патріота, завдяки якому українська справа була на вустах у європейських правителів; і просто про мужнього та дивовижного Григора Орлика.

Вільнюс — одне з ключових, але досі малодосліджених міст у біографії Тараса Шевченка. Тут з 1829 по 1831 рік юний кріпак, служка графа Енгельгардта, уперше зіткнувся не лише з великим містом як культурним осередком Російської імперії, а і став свідком бурхливих політичних подій. Саме у Вільнюсі він бачив польське повстання та читав революційні прокламації Юліуша Словацького. Тоді ж він проходив навчання у відомого вірменського художника Яна Рустема, про якого ми розповідаємо в цьому матеріалі.

Щороку 27 жовтня в Україні традиційно відзначають День української писемності та мови. Упродовж століть мова була не лише засобом спілкування, а й інструментом політики та головним маркером самоідентифікації народу. Якщо мова не має значення, тоді чому вороги української державності намагалися знищувати її століттями? У цьому дописі ми покажемо тільки коротку хронологію переслідувань, які зазнавали українці за мову.

Чумацтво є предметом не лише народної творчості чи історії — це культурне явище, глибоко вкорінене в українській ідентичності. Чумаки були людьми, які торгували сіллю, долаючи великі відстані. Хто ж вони такі й чому ця тема є настільки важливою для нашої самосвідомості, розповідаємо у дописі.

Вона — італійка, зірка Одеського театру опери та балету, акторка та прима-балерина, чия грація зачаровувала, а посмішка вабила. Коли Іда Пензо виходила на сцену, то зал завмирав. Під чари цієї леді потрапили і двоє друзів — режисер Олександр Довженко та художній редактор Одеської кінофабрики Юрій Яновський. Два чоловіки, два люблячих серця і одна жінка, що зводила їх із розуму.

Сьогодні ми поговоримо про кохання на березі Чорного моря; про роман, сповнений пристрасті та драм; про неперевершену Іду та двох чоловіків, з якими її спершу звела, а потім розділила доля.