Лівія Волуца

Меценатка, діячка культури, очільниця декількох монастирів і, разом з тим, мудра порадниця. Матір одного з найвідоміших і найвеличніших гетьманів України — Івана Мазепи. Вона завжди в усьому підтримувала сина і залишалася його найдовіренішою людиною.

Їй вдалося запобігти не одній політичній інтризі. Вона була не просто матір’ю для гетьмана, яка щиро любила свого сина, а його великим другом, опорою, мудрою, сильною духом жінкою аж до самої смерті.

Сьогодні ми поговоримо про ту, хто сприяла розвитку української культури та духовності. Ту, яка сформувала погляди та характер Івана Мазепи. Про підприємицю і пані-детектива одночасно — далі у дописі.

Кенігсберг, нині відомий як Калінінград, має складну та суперечливу історію. Засноване у XIII столітті місто встигло побувати столицею Тевтонського ордену, важливим центром Пруссії та осередком європейської культури. Однак після Другої світової війни воно остаточно потрапило під контроль СРСР і було фактично позбавлене власного минулого. Як німецьке місто стало радянським ексклавом і чому до сьогодні воно залишається «чужим своїм», розповідаємо у дописі.

Тема Кавказу і зокрема Дагестану в XXI столітті набула особливої актуальності. Навіть зараз, під час правління диктатора у Москві й наявності лояльних еліт при владі, серед усіх регіонів Кавказу саме Дагестан залишається одним із найбільш вибухонебезпечних у всій «новій тюрмі народів». Це чи не єдиний регіон, який за сприятливих умов дійсно має шанси підняти повстання проти центральної влади. Але, разом з тим, виникає потреба з’ясувати, як цей регіон взагалі опинився в складі РФ. Сьогодні Ukraine History розповідає про довгий і кривавий шлях боротьби Дагестану у спробах здобуття незалежності.

Вона — свідома громадянка з проукраїнською позицією, талановита вчителька, яку діти сприймали як матір, феміністка, чудова письменниця. Він — авторитет усіх письменників-початківців, невпинний ловелас та ідеал для багатьох жінок. Він написав їй першим, похваливши вірш, і з того часу вони листувались впродовж десятків років, попри те, що обидва мали сімʼї.

Іван Франко зацікавився гарною студенткою Уляною Кравченко, проте швидко перегорів. Вона ж кохала його протягом всього життя, не зважаючи на його романи. Цей звʼязок важко назвати коханням, та вже таким воно було — дивним, не всім зрозумілим, щирим і невпинним (хоча б зі сторони Уляни). Про захоплення Івана, яке так ні в що й не переросло, і про віддане серце Уляни — далі у дописі.

Від продажу Аляски до провальних переговорів у Анкориджі — Росія за півтора століття змінила вивіску, але не суть. Якщо колись імперія відмовилася від непосильної території заради прагматизму, то тепер кремлівський режим воює без мети й логіки, керуючись лише жадобою руйнування. Зустріч Трампа й Путіна 15 серпня 2025 року показала: домовитися з Москвою неможливо, вона розуміє тільки мову сили.

Видатний український історик, юрист, правник та академік ВУАН, який присвятив своє життя вивченню історії України. Талановита та неординарна особистість, яка двічі була засуджена радянською владою за свої погляди та унікальність. Патріот, чию карʼєру спочатку перервали, а потім надовго викреслили з історії.

Сьогодні ми відновлюємо памʼять про чоловіка, якому належить 13 ґрунтовних праць і понад 200 наукових статей — переважно з історії права та господарства Гетьманщини й Запоріжжя XVII–XVIII століть; про засновника одеського осередку української історичної науки; про людину, яка до останнього подиху залишалася свідомим і вірним українським громадянином; про знищену родину, приниження та злидні, радянських катів та нелегку долю Михайла Слабченка — далі у дописі.

У неспокійному 2001 році, коли на Балканах знову спалахнув конфлікт, а Македонія опинилася на межі повномасштабної громадянської війни, на допомогу їй прийшла країна, розташована за тисячі кілометрів — Україна. Ця історія нині не так широко відома у нашому суспільстві, проте вона яскраво демонструє глибину українсько-македонської дружби та роль України на політичній шахівниці Європи вже на 10-й рік своєї незалежності. Сьогодні у дописі детальніше про події у Македонії.

Ще з 1990-х років Придністров’я стало точкою зіткнення між європейським курсом Молдови та проросійськими амбіціями Москви. Поки сусідні держави прагнули інтеграції в Європейський Союз, цей анклав, населений переважно російськомовними українцями та росіянами, залишався в орбіті Кремля. Тут досі панує пострадянська атмосфера, а політична орієнтація спрямована на зближення з Росією. Придністров’я — типова маріонеткова республіка. Вона з’явилася на тлі спроб Молдови вийти з-під російського впливу, і досі існує лише завдяки військовій, економічній та політичній підтримці Москви. Кремль не готовий відпускати навіть маленькі «шматки» колишньої імперії. Адже для відновлення впливу Росії у регіоні важливий кожен анклав — незалежно від того, чого хоче місцеве населення у XXI столітті.

В історії України, особливо доби Київської Русі, простежується певна несправедливість. Коли хтось говорить про доньок Ярослава Мудрого, то неодмінно згадують саме Анну Київську — королеву Франції. Однак славні та розумні діти Ярослава на цьому не обмежуються.

Освічена й доброчесна, справжня дочка свого батька — Анастасія Ярославна — посіла угорський престол та стала однією з найвизначніших королев країни. Її авторитет у світі на той час був величезним. Та це й не дивно — жінка будувала монастирі та школи, опікувалась християнами та язичниками, купувала книги. Про долю найзагадковішої доньки Ярослава Мудрого та її кохання до угорського короля — далі у дописі.