Річниця створення УПА. Найвизначніші операції повстанської армії під час Другої Світової війни

1. Бій під селом Заморочене — перша акція проти радянських окупантів

Ще до оголошення офіційного початку партизанської боротьби УПА розпочала операції проти головних супротивників, у першу чергу проти радянських партизан. 20 лютого 1943 року загін УПА атакував радянський табір біля села Заморочене. Під час цього рейду українським повстанцям удалося не тільки одержати перемогу, не зазнавши втрат, а й захопити коні, харчі й приладдя. У той самий день відбулася ще одна акція проти радянський партизан. Загони Поліської Січі атакували розвідувальну групу радянських партизан і розгромили її, захопивши в тому числі різноманітні трофеї, такі як кулемет, автомати й гвинтівки. 

2. Бій під Любвиполем

Німецькі війська спробували перехопити ініціативу і вдалися до нападу на українські загони близ Любвиполя. З цією метою вони зібрали угруповання чисельністю 1500 осіб, знарядженого гарматми й мінометами, супроти значно меншого угруповання українських повстанців. Провівши декілька спроб атак із застосуванням артилерії та мінометів, німецькі війська не здужали знищити українських повстанців, яким удалося відступити з міста зі значно меншими втратами вглиб лісового масиву. Утрати німецької сторони склали 58 убитих, знищено мінометну батарею, тоді як до гарматної наблизитися не вдалося. Після того як повстанці покинули містечко, нацисти влаштували кривавий терор, спаливши Любвипіль і сусіднє село Губків.

3. Рейди УПА на схід України

Важливою частиною боротьби повстанців стало встановлення контролю над територією західної України й розширення зони дії їхніх загонів. За донесенням німецьких органів влади вже в квітні-травні 1943 року вони втратили контроль над 75 % орних земель Волині, а також над багатьма селами, натомість зберігши владу у великих містах контроль автошляхів. У травні 1943 року УПА розпочала шлях на схід. Головною метою цих акцій у першу чергу була агітація. Повстанці розуміли, що німецька армія починає програвати цю війну і невдовзі їм доведеться боротися з регулярною червоною армією, на що потрібні значно більші ресурси. 

Розпочалося все з рейдів, під час яких вони намагались уникати збройних сутичок і проводили мітинги, на яких вони проповідували свої гасла й ідеї, а також закликали місцевих жителів долучатися до боротьби проти більшовиків і нацистів. Початково полем діяльності були Житомирщина й Київщина. Німці намагалися цьому завадити й відправляли озброєні групи на їх знищення. Найбільшою перемогою стала битва біля села Потіївка, де українським повстанцям удалося знищити більше ніж 80 нацистів і захопити велику кількість зброї, зазнавши значно менших утрат. 

Восени 1943 року рейди на схід розпочалися з новою силою. Зокрема, УПА проникла на територію Вінниччини, де їй удалося захопити припаси і звільнити побратимів під час одного з рейдів. Українські сили зазнавали значних утрат, проте здужали знищити велику кількість радянських партизан, які не сподівались зустріти УПА так далеко на сході, та німецьких військових. Під час входження радянських військ на територію правобережної України та їх просування повстанці нерідко перетинали лінію фронту й пробували проводити агітаційну роботу серед українців Червоної Армії. УПА обрала тактику ненападу на регулярні частини Червоної Армії, щоб не вбивати українців, які були в їхньому складі, натомість нападали на каральні загони НКВД, які проводили каральні акції на зайнятих українських територіях. 

4. Бій біля села Новий Загорів

На початку вересня 1943 року відбулися бої за важливе місце — Загорівський монастир. Сьогодні він давно в руїнах, проте тоді це місце було важливою базою українських повстанців, оскільки завдяки ньому контролювались основні шляхи з’єднань різних угруповань УПА. 8 вересня з метою забезпечити безпеку цих шляхів загон українських повстанців чисельністю 44 особи зайняв позиції біля нього. Відповідь німецьких військ була моментальна: проти них були кинуті сили в 400 чоловік, основу яких становили російські колаборанти-власівці. Проте, незважаючи на всі спроби штурму й підпалення будівлі монастиря, німцям не вдалося захопити це важливе місце. Невдовзі надійшло підкріпленя, і загальне угруповання склало 1500 осіб. Через декілька днів нацисти використовували все наявне важке озброєння, зокрема танки, артилерію, і навіть наносили авіаудари, від яких захисники монастиря сховались у підземеллі. Розуміючи, що їхнє становище стає критичним, 12 вересня вони ухвалили рішення про відхід з монастиря під покровом ночі й туману. З криком «Слава Україні» через німецькі окопи вцілілі бійці змогли прорватися. На жаль, з 44 осіб 29 загинули, 1 був убитий у полоні, 12 вирвалися з оточення, а 2 урятували місцеві жителі. Німецькі війська вбитими й пораненими втратили 300 осіб. 

5. Бій на горі Лопата

Ще один героїчний епізод боротьби українських повстанців проти окупаційних військ — 600 українських бійців у ході 10-денних боїв перемогли три німецькі дивізії, підсилені полком угорських військ. Початковою метою повстанців був рейд проти радянських партизанів у цьому регіоні, які тероризували місцеве населення. 1 липня курінь «Скажені» у складі трьох сотень вирушив у рейд за радянськими партизанами, які відступили в гори. 6 липня повстанці зустрілися з німецькими з’єднаннями і в бою захопили офіцера, від якого вони дізналися про план німців наступати на навколишні села. 8 липня розпочалася перша атака німецьких військ на гору Лопата, яку зайняли сили двох сотень, поки третя погналася за червоними партизанами. Німці зайняли навколишні села й намагалися наступати, проте щоразу зазнавали поразки і були змушені відступати, а також іноді самі зазнавали контрударів з боку повстанців. Через те що німці підводили дедалі більше сил, повстанці вдалися до нової тактики засідок, якою користувалися аж до 16 липня, коли німці зрозуміли безперспективність боротьби проти українців та відступили, утративши понад 450 солдатів із задіяних 15000.