Херсон 2 роки по тому. Хроніка подій

У ніч із 23 на 24 лютого російські війська перейшли адміністративний кордон України 

Однією з перших цілей став херсонський аеропорт, де до цього розташовувались українські гелікоптери, які були евакуйовані напередодні. Також росіяни використовували тактику повітряного десанту. Саме він уже вранці 24 лютого показово захопив Каховську ГЕС і отримав контроль над Північнокримським каналом. Також повітряний десант був висаджений і на Антонівський міст, за який розпочалися запеклі бої. Росіяни намагалися захопити всі основні дороги й взяти в кільце українські підрозділи на лівобережжі Херсонщини.

Завдяки героїчним діям українських бійців 59 бригади імені Якова Гандзюка, 80-ої десантно-штурмової бригади й інших українських бійців вдалося відбити напад десанту на Антонівський міст, що дозволило вивести колону українських військ із лівобережжя Херсонщини. У ніч з 24 на 25 лютого росіяни почали здійснювати авіанальоти на Антонівський міст, а також прорвалися до нього основними силами з Криму й стали наближатися з боку захопленої Каховської ГЕС. 

Українські підрозділи зайняли оборону на правому березі Дніпра, проте невдовзі були змушені відступити спочатку до Чорнобаївки, а потім до Миколаєва. Завдяки цим діям вдалося затримати просування ворога й це дало змогу доукомплектувати українські підрозділи в тилу та підготувати оборону. 

Для самого Херсону та його жителів настали важкі часи

Місто опинилось в повному оточенні, колони російських військ продовжували йти Антонівським мостом у північному напрямку — на Миколаїв. Саме місто готувалось до російського штурму, зокрема бійці ТРО, які були єдиними українськими військовими підрозділами, робили імпровізовані барикади, що мали на меті зупинити чи принаймні ускладнити російське просування. Штурм міста розпочався 1 березня. Росіяни пішли в наступ за підтримки бронетехніки, займали важливі пункти й захоплювали комунікації. Тисячі херсонців були готові обороняти своє місто, проте не вистачало зброї для цього. У місті відбувалися локальні бої, найтрагічнішим з яких був бій в Бузковому парку. Там українські оборонці прийняли нерівний бій, і, на жаль, більшість бійців загинули, проте частині особового складу вдалося вийти з парку. Росіяни після бою вчинили жахливий злочин — добивали поранених. 

З цього дня розпочалася чорна сторінка в історії міста — російська окупація, яка тривала 8,5 місяців

Проте місто й не думало здаватись. На початках, поки росіяни не захопили повністю владу в місті, відбувалися численні проукраїнські мітинги, розпочав свою роботу рух опору, який, зокрема, допомагав українським військовим уражати військові обʼєкти окупаційних військ. У той самий час окупанти з кожним днем збільшували свої репресійні акції проти місцевого населення. Спочатку вони відключили українське телебачення та радіо для того, щоби населення не мало доступу до обʼєктивної інформації. У кінці квітня на Херсонщині була встановлена російська окупаційна влада на чолі з колишнім мером Херсону Володимиром Сальдо. Паралельно з цим росіяни організовували на всій Херсонщині катівні, найбільш сумновідомою стала катівня в приміщенні Херсонського ізолятору тимчасового тримання. Саме через неї пройшли проукраїнські діячі Херсону, яких росіяни намагались зламати. 

У вересні 2022 року росіяни провели псевдореферендум про включення Херсонської області до складу РФ 

Місцеві колаборанти створили видимість «легітимності» референдуму й активної участі населення в ньому. Проте вдалі дії українського командування та бійців під час осіннього наступу в 2022 році на Херсонщині й знищення російської логістики на правобережжі невдовзі змусили росіян відступити з правобережжя. Перед своїм відступом росіяни почали розграбування міста. Так, вони вкрали тисячі експонатів із херсонських музеїв. Наприкінці жовтня цілодобово машини вивозили експозиції херсонських музеїв, розбивали вітрини й розграбовували все, що роками збиралося небайдужими мешканцями міста й працівниками музею. Вивезли вони й останки російського князя Потьомкіна та памʼятник йому. Також напередодні свого відступу росіяни повністю зруйнували й замінували цивільну інфраструктуру Херсонщині. З 6 листопада жителі Херсона були без світло-, водо- й газопостачання, а також зовсім втратили доступ до будь-якої інформації. 

Вже 11 листопада — перші українські підрозділи ввійшли до міста

Місцеві жителі через неможливість отримати доступ до інформації могли думати, що це чергова провокація росіян, але підняття українського прапору в центрі Херсону стала символом завершення російської окупації міста. Уже 12 числа в місті розпочала свою роботу ОВА й МВА, органи правопорядку, а 14 числа Херсон відвідав Президент України для урочистого підняття прапору. 

На жаль, уже більше двох років росіяни продовжують тероризувати місто за допомогою артилерії та БПЛА. Кожного дня ми чуємо про чергові обстріли з боку лівого берега українських мирних жителів у Херсоні. У 2023 році місто — особливо район Корабел — постраждало після руйнування Каховської ГЕС. Більша частина мешканців Херсону виїхала з нього, залишилося близько 60–70 тисяч людей. Тож просимо вас допомогти підрозділам, які боронять нас на херсонському напрямку!