Друга російсько-чеченська війна: російський імперіалізм у 2000-х

Після Першої чеченської війни Ічкерія зіштовхнулась із величезною повоєнною розрухою, з якої до кінця так і не вибралася. Загострені соціальні протиріччя в суспільстві, важке економічне становище, спричинене російською блокадою, регулярними обстрілами чеченських міст і дефолтом у Росії 1998 року… Суспільство, скалічене війною, мало довгий шлях до повоєнної відбудови й визнання незалежності власної держави у світі.

Приводом до війни стане низка підривів чеченськими «терористами» багатоповерхівок у Москві, де загинуть понад 300 жителів. Проте вважається, що Кремль самостійно спланував ці вибухи, щоби показати міжнародній спільноті «ісламський тероризм» і те, що лише російські миротворці можуть його зупинити. Це стане початком Другої чеченської війни.

18 вересня 1999 року російські військові почали блокаду Чечні. Зі 20 вересня авіація РФ розпочала масове бомбардування території Ічкерії, зокрема, за один день 24 вересня було здійснено 70 вильотів. А вже 30 вересня російські військові перейшли в наземний наступ із метою захоплення Грозного.

Операція із захоплення чеченської столиці: розпочалася 26 грудня 1999 року й тривала до 6 лютого 2000 року. У середньому щоденні втрати росіян можна оцінити приблизно в 40–50 солдатів. Тривалі обстріли майже зрівняли Грозний із землею. Урешті, столицю було взято, частина чеченських загонів залишила місто, інші загинули.

З весни 2000 року опір російським військам перемістився в гори, де розгорнулись партизанські бої. Найбільш відомою подією буде вбивство промосковського президента Чечні Ахмата Кадирова 9 травня 2004 року. Інші два вагомі випадки: 2005 року вбивство наступного президента Аслана Масхадова й у червні 2006 року ліквідація його наступника Абдул-Халім Садулаєва.

У березні 2002 року тимчасовим виконувачем обов’язків голови російської влади Чечні призначили Ахмада Кадирова. Цей бойовик-сепаратист перейшов на бік Росії і в 2004 році був убитий унаслідок замаху. Путін 2007 року призначив керівником Чечні його сина — Рамзана Кадирова, і він досі обіймає цю посаду. Чечню відбудували завдяки масовим фінансовим вливанням із Москви. Але правозахисники кажуть, що Кадиров-молодший управляє Чечнею через насильство й залякування і несе відповідальність за численні багаторічні грубі порушення прав людини: викрадення, катування, вбивства тощо.