Юлія Суржко

Територія Воломиро-Суздальського князівства на початку VIII століття була заселена фіно-угорськими племенами мерею та вессю. Мадярський місіонер Юліан називав цю територію Ландемеря. Після руської колонізації з’явилася відоміша сьогодні назва Залісся. «Повість минулих літ» повідомляє, що в ІХ–ХІІІ століттях цю територію почали освоювати варяги, а згодом і слов’яни, переважно кривичі, ільменські словени та в’ятичі. Тоді ж почалася […]

З 1920 до 1939 р. через Соловки пройшло понад 100 тисяч осіб, половина з яких, на жаль, загинула. 5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро «Про антирадянські елементи». Почалися масові арешти представників розумової праці без суду й слідства. Їх називали найбільш активними контрреволюційними елементами, простіше кажучи, ворогами народу. У жовтні 1937 року управління нквд […]

Лютий 1917 р. — самодержавство Романових зазнало краху. Центральна влада похитнулася, Тимчасовий уряд ще не встиг узяти всі сфери життя під контроль, а багатонаціональна армія загрузла в боях Першої світової війни. На хвилях революційної ейфорії українські національні сили згуртувались і 4 березня створили широкопредставницьку громадську структуру — Українську Центральну Раду. Її декларована політична мета змінювалася протягом подальших місяців […]

1. Першим дитячим захопленням майбутнього письменника стала молодша на три роки сусідка Оксана Коваленко Вони зростали разом, а тому часто бавилися. Матері, дивлячись на ці пустощі, роздумували про весілля. Звичайно, про якісь глибокі почуття не мовиться. Радше було взаємне порозуміння: дівчина підтримувала й жаліла Тараса, надихала його писати. Саме Оксана стала першою музою юнака. Але […]

Що ми знаємо про гасло «Слава Україні»? Ви напевно не раз чули вірш провідного українського художника й поета Тараса Шевченка «До Основ‘яненка». Не пригадуєте? Ось його рядки:  «Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!» Певно, Тарас Григорович був першим в історії, хто в такому контексті висловився про […]

Нумо відразу окреслимо дві поширені помилкові тези з нашої теми: Так що ж там сталося в «лихі 90-ті» XVI ст.? Передісторія до подій 1590-х: Як самостійна фігура Северин Наливайко вийшов на історичну арену 1594 р. Він формально полишив службу в князя Василя-Костянтина Острозького й організував на Поділлі загін нереєстрових козаків. На чолі своїх загонів у […]

Передумови. Другий зимовий похід 21 листопада 1920 року, після запеклих боїв проти більшовиків, армія УНР  відступила на західний берег річки Збруч. Близько 26 тисяч українських вояків, які, здавалося б, програли національну-визвольну війну, осіли в Польщі. Але це був не кінець. Готували Другий зимовий похід. Похід відбувся пізньої осені 1921 року. Чому ж тоді він «зимовий»? […]

Гетьман Богдан Хмельницький прекрасно розумів значення міжнародної розвідки. Так, під час свого гетьманування він організував настільки розгалужену службу безпеки, що навіть великий канцлер литовський Ольбрахт Радзивілл писав у своєму щоденнику про «розвідників Хмельницького, котрих він мав повсюди, навіть у Венеції». Український історик Іван Крип’якевич зауважував, що гетьман «мав не тільки дуже точні відомості про події […]

Один зі свідків тих подій, більшовик С. Мойсеєв, засвіжа розповідав:  «У саду палацу [Маріїнського, там був розташований штаб окупантів], — що був названий “штабом Духоніна” [евфемізм, що означав місце розстрілу], розстрілювалося дуже багато людей без усяких підстав. Розстріли були представлені на розсуд самих червоногвардійців; розстрілювалися і солдати, які вийшли з госпіталю і не мали посвідчень… […]