Симон Петлюра та єврейські погроми. Чи причетний головний отаман УНР до єврейських погромів?
25 травня 1925 р. у Парижі більшовицький агент Шварцбард застрелив Симона Петлюру. Убивця пояснював свої дії на суді досить просто: це був акт помсти колишньому головному отаману УНР за єврейські погроми. Детальніше про загибель С. Петлюри й судовий процес ви можете також почитати в нашому проєкті. Радянська історіографія почала клеймити «петлюрівців» жорстокими антисемітами. Після розвалу […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 28 Березня 2023
Армія і Українська Центральна Рада. Куди подівся мільйон вояків?
Лютий 1917 р. — самодержавство Романових зазнало краху. Центральна влада похитнулася, Тимчасовий уряд ще не встиг узяти всі сфери життя під контроль, а багатонаціональна армія загрузла в боях Першої світової війни. На хвилях революційної ейфорії українські національні сили згуртувались і 4 березня створили широкопредставницьку громадську структуру — Українську Центральну Раду. Її декларована політична мета змінювалася протягом подальших місяців […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 17 Березня 2023
Перші козацькі повстання: за що насправді боровся Северин Наливайко?
Нумо відразу окреслимо дві поширені помилкові тези з нашої теми: Так що ж там сталося в «лихі 90-ті» XVI ст.? Передісторія до подій 1590-х: Як самостійна фігура Северин Наливайко вийшов на історичну арену 1594 р. Він формально полишив службу в князя Василя-Костянтина Острозького й організував на Поділлі загін нереєстрових козаків. На чолі своїх загонів у […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 3 Березня 2023
Історія боротьби ОУН на Херсонщині
Українське підпілля на Півдні було важливою частиною загальноукраїнської мережі ОУН. Похідні групи, що діяли на Херсонщині, були тісно пов’язані з Миколаївщиною і водночас забезпечували агентурний зв’язок на південно-східному напрямку, в бік Маріуполя. Члени ОУН у Херсоні діяли під прикриттям загонів самооборони, дозволених окупаційною владою. На спеціальних зборах, організованих націоналістами, в різний час можна було спостерігати […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 3 Лютого 2023
Микола Костомаров: як людина, що виховувалася в російській культурі та не знала нашої мови, стала українським істориком?
Микола Костомаров народився в травні 1817 року в слободі Юрасівка на Воронежчині. Батько – російський поміщик з козацьким корінням, мати – українка-кріпачка. Він зростав на межі українсько-російського порубіжжя, але при цьому російське середовище завжди домінувало. Раптова смерть батька поставила сім’ю в скрутне становище. Мати перевела майбутнього історика з московського пансіону у Воронезьку гімназію, а вищу […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 22 Січня 2023
«Українське питання» в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
Яким було «українське питання» напередодні Другої світової війни? Це, перш за все, неврегульованість міжнародним співтовариством права українців на самовизначення, комплекс проблем міжнародних відносин, пов’язаних із нерозв’язаністю долі українських земель у міжвоєнній Європі. Суть українського питання полягала в етнічній, територіальній, політичній розчленованості, перебуванні у складі різних держав, а також наявності ОУН (з 1929 р.) – організації, […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 21 Грудня 2022
Як французи знайомилися з українськими козаками
До ХVІІ ст. для французів Україна була або terra incognita, або останній оплот християнського світу в зіпсованій схизматичній формі. Як думаєте, за посередництвом якої країни в Парижі почали дізнаватися про козаків? Думаємо, відповідь очевидна: через Річ Посполиту до Франції потрапили перші відомості про козацьке військо, його ефективність і успіхи. Походи невідомих козаків в ХVІІ ст. почала описувати […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 14 Грудня 2022
Колабораціонізм у роки Другої світової війни: український досвід у європейському контексті
У широкому сенсі колабораціонізм являє собою співпрацю з загарбниками на окупованій території. Зародився цей термін як позначення співробітництва з гітлерівськими окупантами в роки Другої світової війни. Спочатку ним таврували вішизм — колаборацію французів з німцями в рамках режиму Віші. Згодом межі вживання терміна розширилися через діяльність Квіслінґа в Норвегії. З часом колаборантами почали називати всіх, хто […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 3 Грудня 2022
Міфи про Полтавську битву, які ви могли не знати
За даними сучасних вітчизняних та зарубіжних істориків, загальна кількість армії Карла ХІІ під Полтавою складала близько 26 тис. осіб, з яких 17 тис. безпосередньо взяли участь у битві. У резерві шведи мали один полк польової артилерії. На його озброєнні знаходилося 41 знаряддя, проте в битві використовувалися тільки 4 гармати, призначені для подачі бойових сигналів. Перед боєм […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 5 Листопада 2022
Українсько-польська історична дилема: як вороги стали друзями?
Відповідь одна — історія. «Історія — наука про минуле людства». Так пише підручник. Якщо піти далі, то можна вдосконалити це визначення наступним чином: «Історія — це наука про становлення сьогодення». Дослідники використовують наукові методи пізнання минулого, тоді ж як політичні чи культурні діячі часто цим нехтують. Суперечності між поляками і українцями ховалися в бажання віднайти в історії свою […]
Автор матеріалу: Максим Кравченко
Дата публікації: 22 Жовтня 2022
- 1
- 2