Єлизавета Гомон

Відома галичанка, педагогиня і чудова українська поетеса, яка оспівувала красу Карпат. Новаторка та експериментаторка, авторка таких популярних рядків як: «Скочив зайчик в тернину і роздер кожушину, йде лисичку просити кожушину зашити» та «Скочив котик, сів на плотик, миє ротик і животик…».

Героїня нашого сьогоднішнього допису творила з душею і не гналась за славою. Вона писала веселі й добрі віршики, хоч і мала зовсім не казкове життя. Марійка Підгірянка присвятила життя дітям: чотирьом своїм і безлічі учнів. Вона використовувала новітні методи у сфері освіти та індивідуальний підхід до учнів. Її творчість вивчали, вірші друкували. І, що найголовніше, жінку — любили найнепідкупніші судді у світі — діти. Про надзвичайну педагогиню та її нелегке життя — далі у дописі.

Чи чули ви коли-небудь про родину Терещенків? Так-так, ту саму відому династію підприємців, землевласників і меценатів в історії України. Один з її представників — Михайло Терещенко — був красенем та інтелектуалом, бажаним кавалером для дівчат. Та серце його належало лише одній — коханій француженці Маргаріт.

Сьогодні ми згадаємо про добро і зло, піднесення і втрату, стабільність і початок з нуля та, звичайно, любов, яка врятує світ і врятувала героя нашого допису. Про легендарний родинний скарб, оповитий таємницями, й історію кохання Михайла Терещенка та Маргаріт — далі у дописі.

Один із найтитулованіших радянських гімнастів, який за свою кар’єру здобув 11 медалей на Олімпійських іграх: сім золотих, три срібні та одну бронзову. Двократний абсолютний чемпіон із гімнастики, який роками вважався найсильнішим атлетом світу. Непереможний спортсмен та дбайливий тренер, який виховав двадцять майстрів спорту, але вони так і не змогли перевершити успіхів свого взірця.

У 1950-х роках ім’я українського гімнаста зі Львова було на вустах у всього світу. Про нього писали книжки, випускали фільми і радіопередачі, публікували численні публікації в міжнародній пресі, його портрети друкували на плакатах і марках. Один з німецьких журналів визнав його найкращим гімнастом світу. Нині Віктора Чукаріна знають здебільшого у Львові, де він працював. У цьому дописі відновлюємо памʼять про наполегливого спортсмена, який залишив по собі слід в історії як українського, так і світового спорту.

У Радянському союзі в період правління Сталіна одягатися модно було просто неприпустимо. Бажання вирізнятись забороняли і прирівнювали ледь не до державної зради. Люди, не маючи вибору, звертали увагу не на стиль, а на практичність і зношеність одягу. Відсутність імпорту, однотипні фасони, темні кольори — все це було характерними ознаками того часу. Навʼязувалася так звана «культура бідності» — твердження про те, що потрібно носити, що дають і не прагнути кращого.

У цьому дописі ми побуваємо у 40-50-х роках минулого століття і дослідимо індустрію моди. Про убогість, малий асортимент і штампування «луків» — далі у тексті.

Мода в союзі завжди була непопулярною темою. Люди у «великій державі» мали відчувати байдужість до краси та стилю, натомість вдягатись так, як веліла система. Однак з приходом хрущова ситуація дещо покращилась — жінки хоча б на мить почали задивлятися на нові фасони суконь чи спідниць, а сірі та коричневі кольори замінювалися жовтими та червоними барвами.

У 1959 році вождь народів дозволив прийняти в москві закордонних гостей. Вишукана колекція молодого модельєра Ів Сен-Лорана їхала зі столиці моди до столиці убогості й контролю. Про шокуючу подію в історії союзу, заздрісні обличчя людей та спогади парижанок — далі у дописі.

Шанована вчителька, активна громадська діячка, талановита письменниця і щира патріотка, що боролася з гнобителями всього українського. Жінка, про яку ходили цілі легенди і яку поважали представники української інтелігенції. Вона безкорисливо служила своєму народові й відстоювала права України, за що неодноразово була бита ледь не до смерті. Її серце хотіли розірвати вбивством двох її доньок, та попри все вона вставала і йшла далі, бо знала, що її роль у житті — бути сильною борчинею.

Сьогодні ми поговоримо про непересічну особистість, яка ніколи не сходила зі свого шляху; про ту, якої боялись і поляки, і більшовики. Про надзвичайно могутню Іванну Блажкевич далі у дописі.

Щоб перегнати Америку, совок завжди вдавався до всіх засобів. Одним з таким була розробка та випробовування ядерної зброї.Так у сторінки книг з історії входить найбільший та найперший ядерний полігон сррс, де протягом 42 років було таємно здійснено 456 ядерних вибухів. Величезна територія, на якій проживали військові, дослідники, селяни, була зруйнована через неналежні дії щодо екологічної та радіаційної безпеки. Тут зруйнували і продовжують руйнуватись сотні життів.

Сьогодні ми поговоримо про страшну сторінку Холодної війни; про дурне прагнення ціною своїх громадян навести жаху на вигаданих ворогів; про безсердечність та жорстокість: про Семипалатинський полігон та його моторошну історію, що триває й нині.

Режисер, актор, продюсер, митець та наставник, який завжди підставляв плече своїм вихованцям. Керівник акторської школи, учнями якої були майже всі зірки Голлівуду: Марлон Брандо, Пол Ньюман, Аль Пачіно, Роберт де Ніро, Стів Бушемі, Джейн Фонда, Ума Турман, Анджеліна Джолі та Скарлет Йогансон. Він вчив не просто грати, а жити в кадрі чи на сцені, винайшовши авторську методику, яку використовують і нині. Сьогодні ми поговоримо про величину світового масштабу, реформатора американського кіно, який грав у найкращих театрах Бродвею та був номінований на «Оскар»; про генія, невідомому країні в якій народився, нашого земляка Лі Страсберга.

1954 року Радянський Союз вчинив один з найстрашніших своїх злочинів — провів експеримент над своїми ж військовослужбовцях. Тоді солдати стали піддослідними пацюками, здоровʼя та життя яких нещадно руйнували на Тоцькому полігоні. У мирний час керівництво тюрми народів змусило людей пережити ядерну війну, і все це для того, щоб створити картинку «нєпабєдімай дєржави», якій постійно ввижалися вороги, і нагнати жаху на світ.

Сьогодні ми поговоримо про те, як совок розробляв ядерну зброю, про те, як він «цінував» громадян. Ця історія через довгі роки зберігалася під грифом «секретно», проте зараз вона як ніколи актуальна. Про жорстокість і тупість вождів народу і знищені долі далі в дописі.

Одна з найвідоміших зірок української оперної сцени, голос якої став візитівкою та тогочасним символом України. Вокалістка, талант якої не має рівних — вона опанувала драматичне сопрано й вражала ним публіку. Зірка, примадонна, яку любили й ненавиділи, підносили до небес і кидали. Її життя було наповнене плот твістами й не стає ні в яке порівняння з трендовими фільмами сьогодення.

У цьому дописі ми поговоримо про ту, яка відкрила світу Катерину Білокур; ту, яка залишила на вінілових платівках неоціненні записи народних пісень, романсів й арій. Про співочого соловейка, Оксану Петрусенко, і її нелегку та в якомусь сенсі трагічну долю далі.