Вікторія Фарбота

Меценатка, діячка культури, очільниця декількох монастирів і, разом з тим, мудра порадниця. Матір одного з найвідоміших і найвеличніших гетьманів України — Івана Мазепи. Вона завжди в усьому підтримувала сина і залишалася його найдовіренішою людиною.

Їй вдалося запобігти не одній політичній інтризі. Вона була не просто матір’ю для гетьмана, яка щиро любила свого сина, а його великим другом, опорою, мудрою, сильною духом жінкою аж до самої смерті.

Сьогодні ми поговоримо про ту, хто сприяла розвитку української культури та духовності. Ту, яка сформувала погляди та характер Івана Мазепи. Про підприємицю і пані-детектива одночасно — далі у дописі.

Кенігсберг, нині відомий як Калінінград, має складну та суперечливу історію. Засноване у XIII столітті місто встигло побувати столицею Тевтонського ордену, важливим центром Пруссії та осередком європейської культури. Однак після Другої світової війни воно остаточно потрапило під контроль СРСР і було фактично позбавлене власного минулого. Як німецьке місто стало радянським ексклавом і чому до сьогодні воно залишається «чужим своїм», розповідаємо у дописі.

Тема Кавказу і зокрема Дагестану в XXI столітті набула особливої актуальності. Навіть зараз, під час правління диктатора у Москві й наявності лояльних еліт при владі, серед усіх регіонів Кавказу саме Дагестан залишається одним із найбільш вибухонебезпечних у всій «новій тюрмі народів». Це чи не єдиний регіон, який за сприятливих умов дійсно має шанси підняти повстання проти центральної влади. Але, разом з тим, виникає потреба з’ясувати, як цей регіон взагалі опинився в складі РФ. Сьогодні Ukraine History розповідає про довгий і кривавий шлях боротьби Дагестану у спробах здобуття незалежності.

Вона — свідома громадянка з проукраїнською позицією, талановита вчителька, яку діти сприймали як матір, феміністка, чудова письменниця. Він — авторитет усіх письменників-початківців, невпинний ловелас та ідеал для багатьох жінок. Він написав їй першим, похваливши вірш, і з того часу вони листувались впродовж десятків років, попри те, що обидва мали сімʼї.

Іван Франко зацікавився гарною студенткою Уляною Кравченко, проте швидко перегорів. Вона ж кохала його протягом всього життя, не зважаючи на його романи. Цей звʼязок важко назвати коханням, та вже таким воно було — дивним, не всім зрозумілим, щирим і невпинним (хоча б зі сторони Уляни). Про захоплення Івана, яке так ні в що й не переросло, і про віддане серце Уляни — далі у дописі.

Обличчя з 1930-х років, за кожним із яких — унікальна історія. В мережі вдалось натрапити на нові невідомі раніше світлини мешканців Коломиї, датовані 1930-ми роками. Світлини були в приватній колекції Карла Якоба Бууркхардта, швейцарського вченого та Верховного комісара Ліги Націй. В 1930-х роках він подарував їх графині Кароліні Лянцкоронській, відомій колекціонерці, з маєтку на Львівщині.

Нещодавно «Історична правда» спільно з Центром досліджень визвольного руху та Галузевим державним архівом СБУ оприлюднила невідомі світлини УГА, які проливають світло на цей період. Ця колекція фотографій належала Ріхарду Ярому, старшині УГА австрійського походження, який згодом став провідним діячем ОУН. Ці унікальні знімки, зроблені під час інтернування УГА в Чехословаччині, були захоплені радянськими спецслужбами під час операції з розшуку Ярого після Другої світової війни.

Зима 2004–2005 років стала тим переломним моментом, який назавжди змінив політичну культуру України та визначив вектор розвитку на майбутнє. Саме тоді відбулася Помаранчева революція, яка стала символом боротьби та прагнення нашого народу до свободи. У ті часи сотні тисяч українців вийшли на вулиці Києва та інших міст для того, щоб показати свою незгоду з результатами фальсифікованих виборів. У цій статті ми пропонуємо розглянути ключові події, передумови та наслідки Помаранчевої революції.

Сьогодні ми згадуємо той день, коли Україна отримала свій шанс. Шанс бути вільною, незалежною, будувати своє майбутнє. Гортайте карусель, щоб побачити унікальні архівні кадри, обличчя людей, які творили історію. Це не просто фотографії, а свідчення того, як мрія багатьох поколінь стала реальністю.

Від продажу Аляски до провальних переговорів у Анкориджі — Росія за півтора століття змінила вивіску, але не суть. Якщо колись імперія відмовилася від непосильної території заради прагматизму, то тепер кремлівський режим воює без мети й логіки, керуючись лише жадобою руйнування. Зустріч Трампа й Путіна 15 серпня 2025 року показала: домовитися з Москвою неможливо, вона розуміє тільки мову сили.