Статті

Спочатку розберімося із сутністю правопису. Це сукупність загальновизнаних правил, що регулює передавання інформації на письмі. Правопис охоплює норми саме літературної мови, тобто не містить особливості розмовної мови. Найчастіше літературна норма формується на основі якогось діалекту, і саме тут з’явилися проблеми, які довгий час ускладнювали формування єдиного українського правопису. На основі якого діалекту визначати літературну мову? […]

Наша історія починається в далекому 1874 році, коли священник Михайло Рошкевич довідався, що в Дрогобицькій гімназії, в якій навчався його син Ярослав, був вельми обдарований юнак, що до того ж займався репетиторством. Юнака звали Іван Франко. Усі вчителі були в захваті від нього й пророкували йому велике майбутнє, тому Рошкевич без вагань запропонував хлопцю підзаробити, […]

У цій статті ми розглянемо період від 1953 року, оскільки тоді остаточно сформувалися сучасні українські кордони і боротьба була направлена цілком на радянський тоталітарний режим. Основною формою боротьби з радянським режимом у ті часи, до періоду гласності й перебудови за М. Горбачова, було дисидентство. Дисидентські рухи своїй появі завдячують періоду «лібералізації» за часів правління М. Хрущова. Саме […]

Перші візити американських президентів: Першим на українську землю ступив Франклін Делано Рузвельт під час зустрічі Великої трійки в Ялті 4–11 лютого 1945 р. А саме столицю вперше відвідав президент США 29–30 травня 1972 року. Головним результатом візиту Річарда Ніксона можна вважати домовленість про створення генконсульства США в Києві та радянського консульства в Нью-Йорку. «Котлета по-київськи» […]

Передумови. Другий зимовий похід 21 листопада 1920 року, після запеклих боїв проти більшовиків, армія УНР  відступила на західний берег річки Збруч. Близько 26 тисяч українських вояків, які, здавалося б, програли національну-визвольну війну, осіли в Польщі. Але це був не кінець. Готували Другий зимовий похід. Похід відбувся пізньої осені 1921 року. Чому ж тоді він «зимовий»? […]

Гетьман Богдан Хмельницький прекрасно розумів значення міжнародної розвідки. Так, під час свого гетьманування він організував настільки розгалужену службу безпеки, що навіть великий канцлер литовський Ольбрахт Радзивілл писав у своєму щоденнику про «розвідників Хмельницького, котрих він мав повсюди, навіть у Венеції». Український історик Іван Крип’якевич зауважував, що гетьман «мав не тільки дуже точні відомості про події […]

Євген Халдей. Той самий фотограф, що створив одну з найвідоміших фотографій ХХ століття. Камера фотографа зафіксувала дещо більше, ніж просто прапор: вона зафіксувала те, з чого робилася радянська пропаганда. Насамперед для кращого розуміння познайомимо вас із біографію фотографа, а відтак перейдемо до історії викриття міфу. Євген Халдей народився в 1916 році в єврейській сім’ї в […]

Один зі свідків тих подій, більшовик С. Мойсеєв, засвіжа розповідав:  «У саду палацу [Маріїнського, там був розташований штаб окупантів], — що був названий “штабом Духоніна” [евфемізм, що означав місце розстрілу], розстрілювалося дуже багато людей без усяких підстав. Розстріли були представлені на розсуд самих червоногвардійців; розстрілювалися і солдати, які вийшли з госпіталю і не мали посвідчень… […]