4 міфи про українське козацтво

Міф 1: Козаки — це виключно бідні селяни та кріпаки-втікачі

Як насправді: Це класичний міф, який був народжений у Радянському Союзі, він добре лягав в основу класової соціалістичної ідеології, козаків зображували як перших представників класової революції низів, що повстали проти тогочасних багатих буржуїв. Звісно це повна нісенітниця. Насправді козацтво було надзвичайно строкатим соціальним станом. Першими козаками були вихідці з дрібної руської (української) шляхти й міщан, зокрема князь Дмитро Вишневецький, який був з литовського князівського роду Гедиміновичів або найвидатніші гетьмани — Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Пилип Орлик також мали шляхетське походження та блискучу європейську освіту. 

Міф 2: Козаки воювали переважно на конях, з шаблями та з голим торсом

Як насправді: Цей романтизований образ сформувався у літературі XIX століття. У реальності козацька армія славилася в Європі насамперед своєю піхотою та майстерним володінням вогнепальною зброєю (мушкетами, піщалями), яка на початок XVI століття була далеко не в усіх арміях світу. Запорізька піхота вважалась однією з найкращих у тогочасній Європі, особливо під час штурму фортець або бою з рухомого табору (зв’язаних між собою возів). Що стосується одягу — козаки носили практичний військовий стрій, який відповідав європейським тенденціям (жупани, кунтуші). Знамениті безрозмірні червоні шаровари це значною мірою міф, описи мандрівника Гійома де Боплана) свідчать, що козаки XVI–XVII століть виглядали інакше.

Міф 3: Запорозька Січ — це місце анархії та постійного пияцтва

Як насправді: Січ була військово-політичною організацією з чіткою структурою, суворою дисципліною та власною правовою системою. Тут діяли демократичні принципи виборності старшини (від курінного отамана до кошового), чого на той час майже не було в сусідніх монархіях. Щодо пияцтва: під час морських походів на «чайках» чи сухопутних військових кампаній діяв «сухий закон». За вживання алкоголю в поході карали на смерть (найчастіше викидали за борт).

Міф 4: Козаки воювали виключно за православ’я і ненавиділи іновірців

Як насправді: Хоча захист православної віри справді став ключовою ідеологемою козацтва у XVII столітті, у політиці козаки були надзвичайно прагматичними. Вони вільно укладали військові союзи з іновірцями, коли це відповідало державним інтересам. Наприклад,  в XVII столітті козаки і кримські татари почали укладати мирні договори. Перший мирний договір з Кримським ханством зафіксований істориками підписав наприкінці 1624 року український гетьман Михайло Дорошенко, а вже у 1648 році уклав Бахчисарайський мирний договір із татарами Богдан Хмельницький. Як приклад, у XVIII столітті Іван Мазепа та Пилип Орлик укладали договори з протестантською Швецією.