«Вісла», яку ми ще не знаємо. Операція як злочин проти людяності та етнічна чистка 

Як відбувалася «Вісла»?

На початку квітня 1947 року спеціальні служби Польщі підготували проєкт операції, яка тоді мала кодову назву «Схід». За планом, мали виселити всіх етнічних українців, а також мішані польсько-українські сім’ї з південно-східного прикордоння на північно-західні землі Польщі та розселити їх там за принципом розпорошеності.

Операція, яка розпочалася 28 квітня 1947 року, охопила значні території Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини. Польські військові частини брали села у кільце, а людям повідомляли про негайне переселення.

Для зборів — кілька годин

Офіційно влада давала населенню день-два для виїзду, але насправді українці збиралися протягом кількох годин. Військові приходили у село під ранок і вже в обід конвоювали переселенців до залізничної станції. Поляки робили все завидна, щоб уникнути засідок УПА.

Українці нашвидкуруч збирали дозволені два вози рухомого майна і залишали домівки. Тим, у кого не було власних коней, допомагали солдати.

Переселяли вагітних і хворих дітей, яким доводилося спати на сирій землі у будь-яку погоду. 

У примітивних санітарних умовах товарних вагонів, поруч із живим «інвентарем», подорож переселенців тривала у середньому від трьох до семи днів, а інколи й довше.

Роль СРСР в операції «Вісла»

Радянська влада хотіла позбавити себе небезпеки існування неконтрольованої нею доволі великої групи українців, яка активно підтримувала повстанський рух.

Польський історик Ришард Тожецький вважав, що рішення про проведення операції ухвалили в Москві в лютому 1947 року, підготовкою її плану займався нарком внутрішніх справ УРСР Сергій Савченко.

Лише після того було відповідне рішення польських комуністів. Цю версію підтримує і Гжегож Мотика, наводячи як аргумент цікавий факт: перша назва акції «Вісла» ― «Схід», а в жовтні 1947 року в УРСР відбулася інша масова депортація ― операція «Захід».

Ще одним аргументом на доказ даної версії є документ, віднайдений в архіві СБУ. Це лист міністра безпеки УРСР Савченка своєму керівникові міністру Абакумову від 20 лютого 1947 рок, де підтверджувалася участь радянської влади в організації депортації.

Чи був це геноцид українського народу?

Документальні джерела свідчать, що метою операції не було повне або часткове знищення української національної групи на території Польщі. Це було насамперед примусове переміщення членів цієї групи з їхньої етнічної території та розселення на північних та західних польських землях задля прискорення асиміляції й створення умов, які б перешкоджали поверненню назад. Крім того, залишки українського підпілля, а саме ОУН та УПА, мали опору в українського населення. Так влада позбавила повстанський рух сенсу.

«Вісла» не була геноцидом. Однак вона була злочином проти людяності, воєнним злочином та етнічною чисткою.