Варто подивитися: 8 документальних фільмів про повномасштабне вторгнення.

1. «Маріуполь. Невтрачена надія»

Фільм є баченням російсько-української війни очима простих людей, які прожили в Маріуполі перший місяць вторгнення. Він побудований на щоденниках маріупольської журналістки Надії Сухорукової: вона нотувала те, що відбувалося навкруги неї в цей період часу. Не варто навіть говорити, що побачене та пережите залишило тяжкий психологічний слід на кожному українцю. А ті люди, що перебували в епіцентрі жахіть, потребують психологічної реабілітації.

Надія Сухорукова: «Все, що відбувається зараз — цього не повинно було статися у 21 столітті. Я хочу, щоб люди зрозуміли абсурдність ситуації та відчули, що через злобу, жорстокість та ненависть російських окупантів гинуть тисячі. Для мене важливо, щоб кожен злочин рашистів був зафіксований, і вони за все відповіли».

Стрічка «Маріуполь. Невтрачена надія» не містить страшних кадрів, не справляє тиск на глядача. 

2. «Втрачений дім»

«Втрачений дім» ー документальний фільм, про людей, чиї домівки зруйнували російські окупанти.

Автори фільму об’їхали місця Київщини, в яких перебувала російська армія навесні 2022 року, — Бородянку, Бучу, Ірпінь, Макарів, Андріївку, Бабинці, Пилиповичі, Дмитрівку, Фасову — і зібрали історії людей та їхніх втрат, завданих війною. 

Андрій Толпига повертається у свою конюшню в Бучі, а Христина Сафарян — до свого притулку для тварин у Фасовій, Ніна Ісінчук та Анна Петрушенко з Андріївки показують свої будинки, спаплюжені російськими військовими. Священик Борис Ковальчук із Пилиповичів, вдова героя із Бабинців Олена Любенок, ірпінчанин Юрій Швець, керівниця Бородянського ЦСПР Людмила Бойко та інші герої оповідають, як пережили окупацію, як втратили рідних, як планують відбудовувати втрачене. Глядач побачить, як зараз виглядають раніше квітучі містечка та села, знищені росіянами. Крім того, стрічка має на меті допомогти українцям відновити власне житло та не покладати рук.

3. «ДАЛІ»

Документальний фільм від медіа СЛУХ про українських жінок, які через повномасштабне вторгнення росії були вимушені покинути батьківщину та рятуватися в країнах Європи. Автори фільму через інтерв’ю з кожною героїнею розповідають про їхній нелегкий шлях і переживання вибору, про життя в нових країнах та бажання повернутися додому. Це щирі спогади школярки-відеоблогерки з Маріуполя та її мами; фотографки з Харкова, студентки з Києва, стендаперки Наталі Гаріпової та тренерки з тхеквондо з Черкас.

4. «Буча 22» — розслідування про військових рф, які розстріляли сім’ю в Бучі.

Матвій Чікмарьов був найкращим учнем у класі, а його молодший брат Клим мріяв стати футболістом. Батьки хлопчиків – Маргарита та Олександр – звикли до життя в мальовничій Бучі на Київщині, куди втекли від «руського міра» на Донбасі. Та війна наздогнала родину знову. 

5 березня 2022 року, у день, коли Буча опинилася під повним контролем російських військ, Олександр та Маргарита Чікмарьови вирішили покинути місто. Їхню машину та машину їхніх сусідів обстріляли без попередження. Діти та мама загинули. Олександра ледь вдалося врятувати, він залишився без ноги. Завдяки свідкам журналісти роздобули докази присутності на місці розстрілу конкретного підрозділу російських військ.

Фільм про пошуки та ідентифікацію російських військових, бойові машини десанту та невдалі спроби окупантів приховувати свої воєнні злочини.

5. «Херсон. Тихий терор. Хроніки пекла»

Поки російська пропаганда поширює наративи про «мирне життя» на півдні України, херсонці з перших днів повномасштабної війни живуть в окупації. Їхні документи перевіряють, їм заборонено носити український прапор чи набивати патріотичні татуювання. Їх обкрадають, катують і викрадають із власних квартир. Однак це не завадило херсонцям виходити на мітинги, відстоювати свою позицію, розвозити гуманітарну допомогу в небезпечні райони, закуповувати ліки з інших міст України для людей, хворих на онкологію. У фільмі переплітаються безліч свідчень: волонтерки, яка через втому перестає боятися зброї окупанта, чоловіка, що допомагає розбирати завали спалених будинків на Київщині, адвокатки, яка згадувала про катування мешканців у місцевому парку.

6. «Фронт очима японця»

Шіґекі Міяджіма — фотокореспондент з Японії. Він приїхав в Україну, щоби на власні очі побачити наслідки вторгнення рф та розповісти світу правду. Знімаючи зруйновані будинки в Ірпені, Бучі, Бородянці, Києві та в Харкові, він дедалі більше переконується, що ця поїздка може стати його останнім фотопроєктом.

Студія, яка знімала фільм “Вавилон’13”, випустила три частини документальної стрічки з японським фотокоресподентом, який відвідував різні міста, що постраждали внаслідок війни росії проти України.

7. «Вокзал надії» | Документальний фільм

Картина досліджує тему українських біженців в Європі, коли одні з жахом вириваються з пекла, а інші, приховуючи сльози, зустрічають їх на головному вокзалі Берліна. Почуття милосердя, терпіння, причетності, які переживають  європейські волонтери, об’єднують їх з втікачами перед обличчям війни. Окрім драматичних історій українських героїв, сценаристи фільму шукають відповіді на питання «як» та «чому» благополучні німці прийняли рішення волонтерити на вокзалі. Продюсерками стрічки виступили співзасновниці Об’єднання Українських Продюсерів Алла Липовецька і Марина Квасова, які керують компанією Mamas Production.

8. «Мощун»

Документальна стрічка, представлена «1+1 Продакшн», розповідає про село Мощун на Київщині, яке боронила 72-га ОМБр ім. Чорних Запорожців. Він презентує історію цього села, що вже в перші дні інвазії відчуло на собі всі жахи війни.

Військовий з позивним «Київ» поділився деталями тих подій з перших уст. Місцеві жителі розповіли, як над головами літала ворожа авіація, постійно щось вибухало та було чутно стрілянину. Життя мешканців Мощуна було зруйноване з приходом російської армії. російські спецназівці, кадирівці, десантники та піхота обстрілювали село з різних видів озброєнь, скидали ракети та авіабомби, Вони намагалися прорватися через захоплений Гостомель до Києва. В цьому населеному пункті з 2800 житлових будинків 90% знищено обстрілами російської армії.