Права, за які ми боремось. До Дня Конституції України

Конституція — це основний закон держави. Вона визначає наші права, свободи та правила, за якими функціонує країна. Це не просто документ — це договір між державою та її громадянами. Конституція має найвищу юридичну силу — ніякий інший закон не може їй суперечити.

Історія Конституції України

Перша Конституція в історії України — Конституція Пилипа Орлика (1710).
XVIII – XIX століття: Поодинокі спроби та ідеї конституційного устрою в козацькій старшині та згодом в українському національному русі (наприклад, “Руська Правда” Павла Пестеля).
1918: квітень — Українська Центральна Рада приймає Конституцію Української Народної Республіки, вже у листопаді на заході України створюється Тимчасовий Основний Закон ЗУНР, що мав конституційний характер.
1919, 1929, 1937, 1978: Приймалися Конституції УСРР/УРСР, які, по суті, були копіями Конституцій СРСР і закріплювали радянський тоталітарний режим, імітуючи конституційність.
16 липня 1990: Декларація про державний суверенітет України. Документ стає фундаментом для майбутньої Конституції, проголошуючи суверенітет, унітарність та демократичні принципи.
Акт проголошення Незалежності України — 24 серпня 1991 року.
Конституція незалежної України ухвалена — 28 червня 1996 року.

Цікаві факти про Конституцію України

Хто був “батьком” Конституції: Одним із ключових фігур у розробці та прийнятті Конституції 1996 року був народний депутат Михайло Сирота. Після успішного голосування його за традицією підняли на руки.

“Україна” — найчастіше згадуване слово: У тексті Конституції України слово “Україна” згадується 451 раз. Це підкреслює центральне місце держави в Основному Законі.

Голосування по кожній статті: Під час “конституційної ночі” депутати не просто голосували за весь документ одразу. Голосування проводилося по кожній статті окремо, а також цілими розділами.