Маркетолог у лавах ОУН: як Шухевич винайшов «батька» сучасних білбордів

Як і багато членів ОУН, після виходу з польської в’язниці Роман Шухевич стикнувся з проблемою: як «політично неблагонадійний», він ніде не міг знайти роботу. Саме тому на думку українця спало організувати свою справу, яка би приносила йому прибутки та була би джерелом фінансування діяльності ОУН. Так за партнерства з Богданом Чайковським у Львові відкрилася рекламна фірма «Fama», що з латинської означає «чутка», яка лише за 2 роки стала гігантом рекламного ринку.

Новоствореній компанії потрібно було знайти партнерів, щоб зайняти першу рекламну нішу — оголошення. Для цього «Фама» активно залучала до співпраці найбільші українські газети. Часопис «Діло» робив компанії знижку 75%, газета Палія з Фронту національної єдності взагалі знижувала ціни аж на 85%. Тоді ж вони стикнулися і з упередженнями до українців. Так І. Триктор (голова «Української преси» — найбільшого видавничого концерну Галичини 1930-х років) спочатку навідріз відмовився від співробітництва з «Фамою», бо «мав нагоду переконатися, що українцям не вдається підприємництво». Однак не минув і рік, як Триктор сам запропонував «Фамі» знижку 65% на рекламні оголошення в його часописі.

Не обійшлося й без брудних методів.

«У бізнесі всі методи прийнятні», — напевне вважав Шухевич, адже зблизившись із працівницями телефонних центрів, «Фама» змогла таємно прослуховувати розмови своїх потенційних клієнтів. Зокрема, прослухавши розмову директора Центросоюзу (кооперативної організації українських виробників) з компанією-конкурентом «Бібльос», вони дізналися про угоду щодо друку 100 тис. подвійних вкладок по 7,2 злотих. І тоді, не маючи навіть власної друкарні, «Фама» швидко назвала нижчу ціну, ніж у конкурента. Угода була укладена, і так завдяки хитрій схемі компанія отримала потужного постійного клієнта.

Та «Фама» не обмежувалася рекламними оголошеннями. Компанія створила відділ декорацій вітрин, який прикрашав крамниці Центросоюзу та Маслосоюзу. Для цього використовували балони з фарбою, і майстерність працівників створювала красу. Завдяки «Фамі» на свята галицькі крамниці мали особливо казковий вигляд. Ще українські майстри заповнювали львівські вулиці креативними афішами, які дуже нагадували сучасні сіті-лайти.

Українська компанія активно зростала, вийшовши в Краків та Варшаву, а їхні оголошення були навіть у німецьких та угорських газетах. Таке зростання вимагало збільшення штату, і тут Шухевич володів козирем у рукаві: він мав усюди знайомих з ОУН, які через проблеми з владою не могли знайти роботу. Так багато українців одержали робочі місця, а «Фама» здобула доступ до великої кількості талантів, які були недоступні для конкурентів. Компанія націлилася створити представництво в кожному повіті Західної України. Та не тільки робочими місцями «Фама» допомагала країні. Компанія Шухевича вела дві каси: офіційну для податкового бюро, а іншу таємну — для фінансування ОУН.

Роман Шухевич мав неабиякий діловий нюх, і швидко помітив наступну прибуткову сферу — кінореклама.

Тоді українські кінотеатри відвідували мало через те, що українці не могли собі дозволити таких цін на квитки. Саме тому «Фама» почала випускати купони зі знижкою з емблемою компанії. Завдяки цьому квитки в українських кінотеатрах стали майже вдвічі дешевшими за польські, кінозали почали активно заповнюватися глядачами, і дирекція кінотеатрів дозволила «Фамі» показувати свою рекламу перед фільмами. Постійні клієнти мали можливість отримати купони на безплатний показ, що лише збільшувало лояльність клієнтів до компанії майбутнього командира УПА.

Не нехтувала «Фама» і провокаційним маркетингом. Якось українці повідомили польську та єврейську пресу, що о 10 годині жінка через нерозділене кохання жінка скоїть самогубство, скочивши з даху готелю «Жорж». Коли львів’яни налякано та зацікавлено побігли дивитися на це, креативні працівники скинули ляльку натуральних розмірів, обклеєну рекламою «Фама». Ця зухвала витівка миттю опинилася на перших шпальтах. Подекуди «Фама» публікувала навіть еротичні оголошення, для цього Шухевич купував художникам журнали для дорослих. Одного разу в оголошенні вони намалювали жінку з виставленим коліном. У 30-ті роки це було дуже непристойно! Реклама спричинила бурю суперечок, що було тільки на користь компанії.

Як згадує Чайковський, колись після перевірки польський інспектор з Уряду скарбового був настільки вражений темпами розвитку «Фами», що порадив власникам сидіти не у Львові, а десь у Рив’єрі. І це не просто так, адже тоді «Фама» вирішила стати головним представником українських промислових підприємств. І не тільки українських: компанія дістала право представництва в Галичині від німецького виробника електротоварів «Даймона», який потім стане частиною відомого бренду «Дюрасель».

Фама пропонувала те, що згодом отримало назву білборди та сітілайти, і навіть запустила власне виробництво лимонаду та содової.

Для цього товариш Чайковського почав їздити до єврейської фірми у Сяноку, що виготовляла олійки та харчові барвники. Українець вступив в роман з донькою власника, і коли вся родина поїхала на свято, залишивши дочку вдома, та запросила агента з «Фами». Дівчина показала йому каталог товарів, і Чайковський на основі цієї інформації зумів налагодити постачання.

«Фама» мала безмежний потенціал і могла стати неймовірно успішною українською фірмою. Та, на жаль, бурхлива ситуація в Європі не сприяла її розвитку. 1938 р. Роман Шухевич припинив діяльність у «Фамі» й поїхав на Закарпаття захищати Україну. Він мав бізнес та здобутки, але пожертвував цим заради боротьби за українську державність. І хоч під керівництвом Чайковського фірма продовжувала розвиватися, у вересні 1939 р. Львів зайняли більшовики, зруйнувавши всі плани компанії. «Фама» припинила надавати послуги, а її члени, зокрема й Роман Шухевич, повернулися в підпілля. Так і завершилася діяльність найвідомішого українського маркетолога. 

Висновок

За 2 роки Шухевичу вдалося відкрити дуже прибуткову компанію, яка не тільки давала роботу українцям, але й фінансувала діяльність ОУН. Яскравий приклад соціальної відповідальності бізнесу. Можемо остаточно переконатися, що Роман Шухевич був не тільки видатним військовим, але й освіченою та кмітливою людиною. Хтозна, як би склалася доля «Фами» та її засновника, якби не Друга світова війна та більшовики.