Статті

«Я так тебе люблю, що аж серце болить» Валентина Помелюх народилася 19 червня 1938 року в Черкасах. Мати дівчини любила театр і певний час працювала акторкою в робітничо-селянському театрі. Батько мав церковно-приходську освіту, був чоловіком добрим і мудрим. Дитинство Валі важко назвати легким: евакуація, повоєнне дитинство, школа. Далі й робота не змусила себе чекати: конструкторське […]

6 червня 1889 року народився Ігор Сікорський, американський авіаконструктор українського походження, видатний вчений-фізик ХХ століття, який залишив наукову спадщину, яка ще досі користується актуальністю. Його гелікоптери врятували мільйони життів, а інші літальні апарати били усі можливі рекорди зі швидкості. Сьогодні у цей урочистий день ми поговоримо

Жодна війна не обходиться без полонених. Їхня доля завжди складна й непередбачувана. Особливо, коли йдеться про величезні маси людей. Прикладом стала Друга світова війна. Мільйони радянських військовослужбовців потрапили в полон під час перших місяців війни. Та хоч вона для них уже закінчилась, але почалась нова боротьба за виживання. Система нацистських таборів для військовополонених на території України поєднала всі можливі жахливі риси. Люди потерпали від голоду, хвороб і звірств наглядачів. Тяжка праця і складні побутові умови стали постійними супутниками солдатів. Усе це призводило до небаченого рівня смертності.

Совєтська тоталітарна держава завжди намагалася приховати спротив населення політиці влади. Лише після розпаду СССР українці змогли дізнатися всю правду про самоспалення Василя Макуха, боротьбу ОУН-УПА й повстання в ГУЛАГах.

Сьогодні ми розповімо (https://telegra.ph/Rozstril-povstannya-robitnykiv-1962-06-02) вам про ще один випадок непокори совєтській дійсності. За 70 кілометрів від України, у Новочеркаську 1–2 червня 1962 року почався страйк робітників. До протесту приєдналися студенти й містяни. Колись місто було одним із центрів Білого руху й столицею Донського козацтва. Ці кілька днів тисячі людей боролися з совєтською владою, поліцією та армією. Вимоги з економічних швидко переросли в політичні: «Хрущова на м’ясо». У підсумку десятки людей були вбитими, пораненими, ув’язненими й страченими. Говорити про це було суворо заборонено, тож дякуємо «Радіо Свобода» за інтерв’ювання очевидців!

Кого ви згадуєте, коли чуєте слово «диктатор»? Суллу, Івана Грозного, Сталіна, Гітлера, Мао Цзедуна чи Піночета? Мало українців знають, що в нас був свій диктатор, щоправда, лише формальний. Він не рубав голів, не топив держави в крові й навіть не намагався привласнити державні статки. Євгена Петрушевича найчастіше згадують як президента ЗУНР. Керівництво республікою хоч і стало кульмінацією політичної кар’єри, але все ж таки було лише одним з етапів насиченого життя борця за права краю. На його долю припали перемоги й поразки, єднання й розбрат.

Вони могли стати елементами національного міфу, а Петрушевич героєм. Проте доля розпорядилась інакше.

Шалений спротив українців став цілковитою несподіванкою для росії, проте їхня історична «наука» й пропаганда для дискредитації українського руху почала трактувати діяльність УПА як колабораціонізм із нацистами. Чому? Тому що наша повстанська армія воювала проти Красної армії, яка «священно визволяла поневолені народи» з окупації Третім Райхом, а це для совєтського керівництва було доказом того, що УПА виступала на боці нацистів. Проте в українських реаліях було зовсім інакше. Як саме?

Спогади Андрія Б., командира оборони аеропорту, полковника 3-го окремого полку спеціального призначення: Коли ми ще задовго до 26 травня запропонували керівництву аеропорту виставити патрулі, щоби вони бодай перебували в приміщенні, вони відмовились. Вони сказали, що аеропорт міжнародний, постійно прилітають іноземці, і ми своїм виглядом будемо їх лякати. І навіть коли я запропонував пустити патрулі в […]

Українська письменниця, перекладачка й культурна діячка, одна з найвпізнаваніших жінок в історії України, дочка Прометея. Дивлячись на Лесю Українку, бачиш розумну, впевнену, сильну й незалежну жінку; ту, яка мала величезний талант і реалізовувала його; ту, яка боролася з важкою хворобою попри біль; ту, яка, щоб не плакати, сміялася лихій долі у вічі. Кажуть, що таким загартованим, стійким і надзвичайно талановитим особистостям складно відшукати те саме щире й взаємне кохання. А якщо вони знаходять його та втрачають, то це стає чи не основною темою їхньої подальшої творчості. Так і Леся пронизувала свою поезію чуйністю, романтикою та життєвою драмою.

Сьогодні ми поговоримо про чотирьох чоловіків у житті Лариси Косач і розглянемо долю письменниці крізь призму почуттів і непереборного бажання кохати й бути коханою.

У Лук’янівській в’язниці тримали тих, хто становив найбільшу небезпеку для радянської влади Більшовики використовували її як центральну в’язницю Києва та Правобережжя загалом. Збудована в 1863 році, міцна цегляна триповерхова будівля з великими підвалами, вона чудово підходила для цього. У її стінах зібралися десятки ватажків повстанських загонів і радикальних самостійників. Звісно, що не за своєю волею. […]

О 3 годині ночі 18 травня 1944 року по всьому Криму розпочалася депортація кримських татар. Влада ссср звинуватила їх у колабораціонізмі з німецькими й румунськими військами під час окупації Кримського півострова. 180 тисяч чоловіків і жінок, старих і дітей вислали з власних домівок. Усе це сталось за два дні з 18 по 20 травня. До […]