Співпраці

“Чуєш сурми грають, юнаків скликають…”
Впродовж української історії молодь завжди була в авангарді боротьби за свободу та незалежність. Є безліч прикладів, коли молодь зіграла вирішальну роль у виборюванні права бути українцями. Про деякі з них читайте у нашому новому дописі.

«Ця жінка була живою історією. <...> Її доля відзеркалювала всю героїку, велич і трагізм цілого століття». Так сказав український дисидент Кузьма Матвіюк про Надію Суровцову — дипломатку, перекладачку, історикиню та жінку, яка пройшла 30 років радянських тюрем й таборів.

Своє життя Надія Суровцова описала у мемуарах. Її «Спогади» — це спроба осмислити, як формується ідентичність, як культура перетворюється на політичну позицію, а особисте набуває спільного значення.

Двотомник «Спогади» Надії Суровцової, який готувався до публікації майже 2 роки, можна придбати у видавництві «Комора».

Пласт — не просто скаутський рух, а середовище, що зростило тисячі молодих українців із чіткою громадянською позицією. Упродовж ХХ століття пластуни брали активну участь у боротьбі за незалежність України — на фронтах, у підпіллі та концтаборах. Історії цих людей — про силу духу, вірність своїй Присязі.

Гелікоптер? Перші вакцини від чуми? Розшифровка Майя? Рентгенівські знімки? За всім цим (і не тільки!) стоять українські імена. Їхні історії — це про неймовірний талант, наполегливість і часто несправедливе забуття. Українці, які своїми винаходами та відкриттями рухали прогрес людства. Дізнайтесь у каруселі нашого матеріалу більше про геніїв, якими варто пишатися!

Українці вже дуже давно визнають заслуги Романа Шухевича. Дійсно: відомий український націоналіст, командир УПА — його ім’я тривалий асоціюється з боротьбою та незламністю українського народу. Та чи знали ви, що в перерві між військовою діяльністю він був ще й вельми успішним бізнесменом, чиєму швидкому успіху могли б позаздрити деякі сучасні олігархи. У чому секрет заповзятливого українця і яким чином йому вдалося змінити погляди на таку буденну річ, як рекламу? З’ясуймо.

ьогодні спільно з видавництвом Vivat (посилання) рекомендуємо до уваги книгу «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга». Це мовознавчий нонфікшн від докторки філологічних наук Орисі Демської. Авторка оповідає про перше затвердження української мови як державної (УНР, 20-ті роки XX століття).

22 січня на Софійському майдані в Києві проголосили Акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. Документ підписали Володимир Винниченко (від УНР) та Євген Петрушевич (від ЗУНР). Пізніше цей день буде називатися Днем Соборності України.

18 січня 1654 року відбулася одна з найважливіших військових рад часів козацтва — українські козаки присягнули на вірність московському царю, та стали автономією у складі тодішнього Московського царства.

Цю книжку, написану 1945 року, впродовж десятиліть європейські видавці відкидали – то як надто антиросійську, то як надто антинімецьку. Сьогодні спогади відомої польської діячки, науковиці, львів’янки Кароліни Лянцкоронської (1898–2002) про події Другої світової війни звучать особливо гостро і суголосно з воєнним досвідом українців у ХХІ столітті. Кароліна Лянцкоронська описала те, що бачила на власні очі й учасницею чого їй довелося стати: прихід перших совітів до Львова 1939 року, допити НКВС, утечу до окупованого німцями Кракова, діяльність у польському русі опору, перебування у станиславівській в’язниці та конфронтацію з начальником станиславівського гестапо Крюґером, вирок смерті, ув’язнення у львівській та берлінських в’язницях, понад два страшні роки в Равенсбрюку. Але передусім ці спогади – про людяність у нелюдських обставинах, про внутрішню силу й гідність і про те, що війна – це не тільки про смерть, а й про шалену любов до життя.

Сьогодні ми разом із видавництвом “Віват” підготували для вас унікальну добірку книг про війну, культуру та мову. Ці видання не лише відкриють нові сторінки нашої багатої історії та культури, але й нагадають про незламний дух та відвагу українського народу.