Олександр Прокопів

Галицькі витоки та сибірське заслання Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 року у Львові в інтелігентній родині з глибокими культурними зв’язками (його двоюрідною бабусею була легендарна оперна діва Соломія Крушельницька, яка першою розгледіла в хлопчикові абсолютний музичний слух). Проте щасливе львівське дитинство тривало недовго. У 1947 році родину Скориків, як і тисячі інших родин галицької […]

Всесвітньо відомий графік, ілюстратор та член Національної спілки художників України, він перетворив оформлення дитячої та дорослої книги на високе образотворче мистецтво.
Художник створює не просто супровідні картинки до тексту, а автономні візуальні всесвіти. Саме його порцелянова «Снігова королева» підкорила Пауло Коельйо та була визнана найкращою в США, а атмосферні графічні обкладинки до українського видання «Гаррі Поттера» британські правовласники назвали одними з найкращих у світі. Переходьте до читання, щоб дізнатися, як створювалися шедеври, що подарували українській книжковій графіці її унікальний магічний голос.

Ігор Калинець — один із найяскравіших представників покоління шістдесятників, поет, прозаїк, політв’язень радянських таборів і лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Його постать в українській культурі є унікальною: він зумів поєднати безкомпромісну громадянську мужність із необароковим поетичним словом.
У часи, коли радянська система вимагала від митців примітивного вихваляння соцреалізму, Калинець створював інтелектуальну поезію, яка дихала абсолютною внутрішньою свободою.

Замурована дружина короля Перша і найпопулярніша версія дуже моторошна. Біла Пані – це начебто дружина Марія польського короля Яна ІІІ Собеського. Марія Казиміра дʼАркуін народилась у Франції у 1641 році в родині капітана королівської гвардії та гувернантки. З дитинства дівчина була при дворі, навіть у самої королеви. Подейкують, що Марія і король побачилися у королівському […]

Багато хто сьогодні скептично підніме очі, почувши про «українізацію» в 1963–1972 роках. Здавалося б, про яке національне відродження може йтися, коли республікою керував Петро Шелест — типовий номенклатурник, людина, що доклала руку до усунення Хрущова та воцаріння Брежнєва? До того ж саме на його епоху припав старт репресій проти шістдесятників. Проте історія не буває чорно-білою. За фасадом суворого радянського функціонера ховався діяч, який, ризикуючи кар’єрою, цілеспрямовано будував українську ідентичність.

Розумний бʼє не в ногу, а в голову! — так можна сказати про політику Сталіна, зокрема про ліквідацію найбільш професійних лікарів в союзі — євреїв. Чи могли ці ж євреї врятувати життя вождя, якби той не займався антисемітизмом? Невідомо, але сьогодні ми розкажемо Вам про справу лікарів

Наймолодша дитина родини Крушельницьких, чудова донька і сестра, прекрасна оперна співачка, що володіла «віолончельним» голосом. Вона викладала іншим те, що їй вдавалось найкраще – спів, обʼїздила всю Європу, виступала на сценах багатьох столиць і, за прогнозами критиків, мала стати зіркою світового масштабу.

Але війна і власна драма завадили творчій особистості очолити Олімп слави та здобути сімейне щастя. Сьогодні ми поговоримо про улюблену сестру Соломії Крушельницької Ганну і її трагічну й місцями болючу долю.

Людство здавна цікавилось таємниця космосу. Та спочатку туди треба було якось дістатись. Так винахідники уявляли прилади та винаходи, за допомогою яких люди б відірвались від Землі. І з плином часу такі зʼявились – планери, літаки, ракети.

У період Хрущовської відлиги стався неабиякий прогрес у сфері космонавтики – перший українець полетів у космос, і саме він відкрив космічному простору першу пісню – українську легендарну композицію «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю».

Сьогодні ми поговоримо про неперевершеного космонавта, який завдяки своїй роботі і вмінням розвивав обрану галузь. Про патріота, який завжди любив Україну, працював на її блага та який обрав проспівати українську пісню під час першого свого пілотування, як символ польоту. Ми згадаємо про Павла Поповича і його успіх, коли він «вже як сокіл, коли він літає».

Діячка повстанського руху в Україні 1917-1920-х років, рідна сестра Миколи Битинського – сотника армії УНР, зв’язкова повстанського загону Якова Гальчевського, якій історія приділила аж надто мало уваги. У свої 19 ця мужня дівчина ризикувала життям, аби займатись розвідкою і бути проміжною ланкою між армією УНР і підпіллям.

Сьогодні ми поговоримо про дівчину-героїню, про дівчину обовʼязку і честі, яка попри небезпеку, катування і побиття, не зрадила своїм принципам, а виборювала українську незалежність. Про трагічну долю звʼязкової Ольги Битинської далі у дописі.