Максим Фесенко

Автор статей.

Студент-політолог КНУ імені Тараса Шевченка. Цікавлюсь усім, що стосується суспільного життя та випробовую себе в різних сферах. Хотів би бути людиною епохи Відродження, але народився в XXI столітті. Тож замість спорудження соборів, розпису каплиць і проєктування див техніки намагаюсь розібратись, що відбувається навколо. Саме в історії знаходжу ключі для розуміння сьогодення. 

Приєднався до команди Ukraine History в березні 2024 року. Відтоді захоплено працюю над кожним дописом. Люблю досліджувати маловідомі теми й розповідати про них простою мовою. Інколи сам дивуюся, скільки історія України приховує недосліджених сторінок. Запорука хорошого тексту — зацікавленість автора темою. Тому інколи я вибираю їх занадто довго. Стараюсь писати так, щоби мої тексти побачили якомога більше людей. Звертаю увагу не лише на те, що я пишу, а й на те як.

Праці

Як корупція знищила УНР

Корупція, як тінь за людиною, завжди слідує за владою. Історія України не є винятком. У часи Директорії корупційні схеми й зловживання поглиблювали економічну кризу та підривали національні інтереси. У той час, коли країна страждала від розрухи й нестачі ресурсів, чиновники насолоджувалися життям — вілли для коханок, азартні ігри та безмежна розкіш. Сучасні скандали з незаконним збагаченням політиків і корупційні схеми в державних закупівлях лише повторюють досвід минулого.

На що прирекла корупція Україну 100 років тому — поговоримо в сьогоднішньому дописі.

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 5 Вересня 2024

За що Петлюра розстріляв Болбочана?

За його голову більшовики призначили нагороду в 50 тисяч золотих рублів. Розстрільна команда відмовилась виконувати вирок. Його поважали й зневажали, цінували й заздрили. На його долю припали часи військової звитяги й складних рішень. Усе це про Петра Болбочана — «залізного полковника» Дієвої армії УНР і палкого патріота. Детальніше про те, за що Болбочан поплатився життям — у сьогоднішньому дописі.

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 31 Серпня 2024

Гривня vs. купоно-карбованець: битва за фінансову стабільність

Розпад СРСР дав поштовх різноманітних реформ Від соціального життя до економіки розпочались перетворення, які мали суттєво змінити колишні республіки. І, звісно,  для процвітання молодих держав необхідною була економічна стабільність. Досягти її можна було лише приєднавшись до капіталістичної системи. Держава потребувала валюти для переходу до ринку. Завдання з її створення впало на плечі Національного банку України. […]

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 17 Серпня 2024

Українські освітні центри крізь століття

Двірцеві та монастирські школи У Київській Русі осередками освіти були при дворах удільних князів і монастирях. Першу двірцеву відкрив Володимир Великий у 988 році. Такі заклади принципами викладання нагадували візантійські. У таких школах навчалась нечисельна знать. У монастирських школах навчали ченців. Центром релігійної освіти була Києво-Печерська Лавра. Вивчались на зразок західної освіти «сім вільних мистецтв». […]

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 7 Серпня 2024

Війна за монети: як козаки-найманці здобували славу й багатство

Тридцятирічна війна 1618–1648 років розпочалась як релігійний конфлікт. Протестантські князівства Священної Римської імперії боролися з католицькою династією Габсбургів. Згодом це  перетворилося на боротьбу за гегемонію в регіоні. Європа жадала встановлення нового балансу сил. У Тридцятирічній війні встигло взяти участь більше ніж сто держав різного розміру й потужності, низка впливових династій Європи, купа авантюристів, а ще […]

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 5 Серпня 2024

Перший з’їзд у Сєвєродонецьку: пролог до «донецького сепаратизму»

22 листопада 2004 року на Майдані Незалежності в Києві розпочались події, які сьогодні ми знаємо як Помаранчеву революцію. Народ виступив проти фальсифікацій на президентських виборах. Попередні результати, які засвідчували перемогу Януковича, різко контрастували з незалежними екзит-полами, за результатами яких перемагав Ющенко. Протиріччя в суспільстві наростали. Поки Захід і Центр України визнавав легітимність Ющенка, Схід і […]

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 22 Липня 2024

Телевізійні імперії: як олігархи маніпулювали українським ефіром

Олігархи виникли в Україні під час президентства Кучми. Практично усі збудували свої імперії, приватизуючи об’єкти промисловісті із совєтського спадку. Вони використовували корупційні схеми, домовлялись із посадовцями й скуповували в українців ваучери з правом власності. Так виникли монополії в різних галузях промисловості. Після розпаду СССР спритні підприємці встигли заволодіти телевізійними станціями. Та ще до цього, разом […]

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 17 Липня 2024

Мовний майдан: як українці боролись за власне слово

Президентство Віктора Януковича позначилось наступом на все українське й здачею національних інтересів. Культура, освіта й мова опинились під прицілом вбивчого курсу нової державної політики. Уже в перші роки президентства Януковича розпочинаються зсуви, які поступово призведуть до Революції гідності. А до того будуть «податковий» і «мовний» майдани.   Усе розпочалося ще в 2010 році. До Верховної Ради […]

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 10 Липня 2024

Тінь чуми: як епідемія вплинула на Київ

Протягом XVIII століття епідемія чуми на теренах України розгоралась 15 разів.  Кожні 8–15 років фіксувався новий спалах захворювання, яке забирало велику кількість життів.  Епідемія чуми 1770–1772 років набула особливого масштабу.   Вона виникла на тлі російсько-турецької війни 1768–1774 років. Концентрація великих мас людей, недостатнє медичне забезпечення та антисанітарія сприяли виникненню хвороби на полях битв. Хвороба […]

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 1 Липня 2024

Іскра прогресу: як розпочалась електрифікація України

Уперше в Україні електричне світло запалилось у 1878 році в токарному цеху залізничних майстерень Києва Цей процес розпочав інженер-залізничник Олександр Бородін. Йому пощастило відвідати всесвітню виставку 1878 року в Парижі. Там серед різноманіття винаходів він побачив дугові лампи Яблочкова. Ними були всіяні павільйони й проспекти, підсвічуючи експонати. Бородін побачив у них потенціал і розпочав вивчати […]

Автор матеріалу: Максим Фесенко

Дата публікації: 24 Червня 2024