Як Росія привласнює культурну спадщину України: історії пограбування та вивезення

Київська Русь. Вишгородська ікона божої матері

Одну з найбільших світових православних реліквій привезли до Києва у 1129 або 1130 році, за правління великого князя київського Мстислава Великого, і встановили в монастирській церкві Вишгорода. 

У 1155 р. князь Андрій Боголюбський, син Юрія Долгорукого, напав на Київ, зруйнував частину Вишгорода і пограбував його. Вивіз він і цю ікону – спочатку в свою резиденцію в селі Боголюбово, а пізніше — до Володимира-на-Клязьмі в Успенський собор. Від того часу ікону почали іменувати «Володимирська».

З 1480 р. ікона постійно перебуває в москві. У 1930 р. вона потрапила до державного історичного музею, а ще пізніше у третьяковську галерею, де зберігається і зараз. 

Запорізька Січ. Клейноди козацтва

Кожне руйнування Запорозької Січі супроводжувалося захопленням і перевезенням у москву і петербург козацьких клейнодів. Вперше багато клейнодів потрапили в московію ще 1676-го, за капітуляції Петра Дорошенка. 

Під час захоплення Січі військами Петра І у 1709 році до російських солдатів потрапила, між іншим, шабля гетьмана Івана Мазепи (1687 р.).

Коли 1775 року за наказом Катерини II московські війська зруйнували Запорозьку Січ, то пограбували і січову церкву. Клейноди й коштовності церкви потрапили до особистої колекції князя Потьомкіна. Згодом частину їх перевезли до Ермітажу.

*відзнаки, атрибути, символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні у ХV-ХVІІІ ст. – корогви, знамена (стяги), булави, бунчуки, печатки, литаври, сурми тощо.

ХІХ – поч. ХХ ст. Скіфські скарби та давньослов’янські старожитності

Вивезення культурних цінностей з України набули небувалих масштабів, коли увагу науковців привернули скарби скіфських курганів та давньослов’янські старожитності.

Існувала навіть окрема Імператорська археологічна комісія, що збирала відомості про Україну. Внаслідок її діяльності в Ермітажі та Російському музеї сьогодні можна побачити всі найцінніші знахідки зі скіфських, сарматських, давньоруських курганів; всесвітньо відомий Мало-Перещепинський скарб із Полтавщини; найвизначніші знахідки з Товстої могили та з кургану Солоха.

Серед них всесвітньо відомі срібна чаша зі сценами полювання скіфів та золотий гребінь з кургану Солоха. 

Гололні роки

Скарби Києво-Печерської лаври пережили Українську революцію у 1917 році, зміну влади у 1919-му, та не змогли  уникнути “загрєбущіх” рук більшовиків у 1922-му. Під приводом «допомоги голодуючим» спеціальні комісії вилучали цінні пам’ятки історії та мистецтва з музеїв.  

До москви забрали велику кількість золотих та срібних експонатів, серед них — золотий напрестольний хрест (вклад Богдана Хмельницького), золоті з діамантами панагії, наперсні хрести тощо.

Полтавський пролетарський музей передав тоді «у фонд голодуючим» три пуди речей із срібла високої проби. З Чернігова до москви було переправлено 460 номерів ювелірних виробів із золота і срібла, в кожному з яких було від 2 до 540 предметів. Тоді ж з Чернігівського музею зник унікальний експонат – торбан Івана Мазепи з гетьманським гербом.

“Ми тільки на виставку”

Мозаїка “Димитрій Солунський” – це унікальна пам пам’ятка мозаїчного мистецтва початку 12 ст., створена візантійським художником для оздоби Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. 

Собор був остаточно висаджений у повітря 1935 року в період проведеної сталінським урядом Безбожної п’ятирічки. На щастя, мозаїки та фреси були демонатовані за декілька років до руйнування. 

У 1938 році мозаїку “Димитрій Солунський” вивезли на виставку до москви. Тоді сказали, що тимчасово, на три місяці, але так і не повернули. 

Відтак, мозаїка тепер подається під номером 1 у каталозі Третьяковської галереї.

Друга світова війна та евакуація музеїв

На початку Другої світової війни у 174 музеях України було близько 3 мільйонів експонатів. У тил було частково евакуйовано тільки 32 музеї і то…

Співробітниками Київської картинної галереї запропонували вивезти “аж” 50 одиниць. Із Музею Ханенків вдалося вивезти тільки шість ящиків. 

Харківській картинній галереї  не надали транспорту для евакуації. Директор, Петро Кривень, мусив сам про все домовлятись із залізницею. Дістав лише один вагон, і в підсумку евакуювали 4 тисячі експонатів з підготовлених 35 тисяч.

Розбомбили вагон із колекціями музеїв Черкас, Умані, Кіровограда. Він чекав своєї черги на відправлення три тижні на вокзалі Полтави.

Вагон із цінностями з Харківського історичного музею їхав дуже довго, постійно зупинявся і був знищений нацистськими бомбами. 

З колекції художнього музею міста Сталіно (Донецьк) після війни залишилось 11 картин.

У цілому по Україні зі згаданих 3 мільйонів музейних експонатів вдалося вивезти близько 35 тисяч. 

Аннексована спадщина

У 2014-му року у нас забрали Крим, а разом і з ним унікальну культурну спадщину.

На момент окупації на території Криму налічувалось 6 історико-культурних заповідників, 54 музеї, 300 тисяч музейних експонатів, близько 14 тисяч пам’яток культури.

8 серпня 2014 року, депутати так званої “Державної ради Республіки Крим” прийняли закон, за яким пам’ятки культурної спадщини в Криму отримали статус національного надбання Російської Федерації.

17 жовтня 2015 року прем’єр-міністр рф підписав розпорядження про віднесення понад 220 історичних та культурних об’єктів у Криму до об’єктів культурної спадщини федерального значення.

Багато артефактів вони просто вивозять на територію росії.

2022 рік. Станом на 25 квітня ЮНЕСКО підтвердили знищення або пошкодження 110 об’єктів культури, серед яких 22 історичних будівель, 13 пам’ятників, більше 10 музеїв та 6 бібліотек.

Знищили  Іванківський історико-краєзнавчий музей (картини Марії Приймаченко встигли врятувати).

Обстріляли та обікрали музей-заповідник «Садиба Попова» в Запорізькій області. Унесли навіть мармуровий унітаз.

Обікрали та прямим попаданням авіабомби знищили художній музей імені Куїнджі в Маріуполі. 

6 травня ракетним ударом майже знищили Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області. Найцінніші експонати вдалося врятувати.