Олена Скоропадська. Остання дочка гетьмана Української Держави.

Олена Скоропадська народилася 103 роки тому, 5 липня 1919 року, вже в еміграції, в Берліні.

Дівчинка стала шостою й останньою дитиною в сім’ї. Старшими від неї були сестри Марія та Єлизавета і брати Петро, Павло й Данило. На жаль, за рік до народження Олени несподівано помер Павло, і після того в Олександри Скоропадської, матері сімейства, стався викидень. Доля подарувала подружжю Скоропадських Олену. Через багато років вона згадувала: 

«Дивним чином я все своє життя почувалася дуже прив’язаною до мого маленького покійного братика. Можливо тому, що я була заміною за нього й за ненароджену дитину, чи, може, до мене перейшли від нього якісь сили. Та й що ми знаємо про те, як спілкуються між собою душі».

Дитинство і юність Олени минули в Німеччині,

в берлінському передмісті Ванзее. Дівчинка вивчала німецьку мову, але практикувала й українську. Німці лагідно прозивали її Скоро (від прізвища Скоропадська).

Олена Павлівна отримала гарну середню освіту, відтак почала працювати секретаркою в туристичному бюро, а згодом співробітницею інституту хімічних наук. Як бачите, донька гетьмана України влаштовувалася на звичайні роботи. Через брак коштів уся сім’я працювала, а особливих зусиль докладав батько.

Павло Скоропадський проводив активну діяльність за кордоном:

розвивав гетьманський рух по всьому світу. Ось як згадувала про це Олена:

«Він мав добрі контакти в багатьох країнах (особливо в Англії) і шукав там підтримки, але найважливішим партнером України вважав Німеччину, оскільки інтереси обох країн значним чином взаємодоповнювались. Багато чого в націонал-соціалістах він не сприймав, але вони були проти більшовизму й тому він вірив, що й за нового режиму будуть порядні люди , з якими можна буде разом працювати на благо України».

Під час війни, у серпні 1944 року, Олена вийшла заміж за Ґерда Гіндера, давнього знайомого родини. Павло Скоропадський був не проти шлюбу, але українські політичні діячі в еміграції, здавалося, були налаштовані більш радикально. Ось що згадує про це Олена Павлівна:

«Коли українці дізналися про моє майбутнє весілля, вони були обурені. Як же могла молода гетьманівна в цей час виходити за німця, а до того ж людину без жодного титулу? Вони присилали до мого батька делегації протесту».

Спільне життя Олени і Ґерда про тривало всього 6 днів:

Ґерд помер у військовому шпиталі. Через два тижні, 26 квітня, внаслідок поранень, отриманих під час американського авіанальоту, загинув Павло Скоропадський.

У повоєнний час Олена мешкала в Швейцарії,

де певний час працювала секретаркою на фабриці, на якій виробляли парфуми. Там же познайомилася зі своїм другим чоловіком Людвіґом Оттом. Олена змінила прізвище на Отт-Скоропадська. Шлюб був був дуже щасливий і тривав до кінця життя Олени Павлівни, 66 років. У подружжя народилися доньки-близнючки Олександра й Ірен, які й зараз живуть у Швейцарії. Людвіґ працював директором книжкового видавництва, тому родина була добре забезпечена, багато подорожувала.

Тим часом керівництво українського гетьманського руху в еміграції перейшло від Данила Марії, а потім Єлизаветі. Так як остання дітей не мала, після її смерті керування перейшло до останньої спадкоємиці, Олени, але вона зізналася, що політика її цікавила мало, тому вона спрямувала свої сили на збереження й поширення пам’яті про гетьманський рід.

Життя Олени і Людвіґа змінилося в 1991 році, після відновлення Незалежності України.

У жовтні того року вони вперше приїхали до Києва на запрошення Академії наук. Подорож Олені Павлівні неймовірно сподобалася. Вона казала: «Яке чудове місто наш Київ, яка краса, ще тепер, після того як большевики в тридцятих роках знищили 38 старих церков. Софійська площа, скільки часу пройшло, як мій батько тут стояв при молебні після проголошення Гетьманства, скільки він потім перестраждав від того часу. А тепер я тут стою — його остання донька… З самого початку нас в Україні вразили Київ і люди, їхня гостинність і сердечність. Українці дуже відрізняються від європейців у доброму сенсі». 

Після першого візиту Олена Скоропадська ще багато разів відвідувала Україну,

зустрічалася з багатьма українськими політичними й культурними діячами, долучилася до створення Музею гетьманства, якому передала колекцію родинних документів і матеріалів, брала участь в організації наукових заходів, сприяла виданню спогадів свого батька в повному обсязі. До речі, ці спогади перевидавалися в Україні вже чотири рази.

У 2014 році за сприяння Олени Павлівни був опублікований родинний альбом Скоропадських у двох томах, а сама вона написала працю «Остання з роду Скоропадських».

Олена Скоропадська прожила 95 років, померла 4 серпня 2014 року в Цюриху.

За життя Олена Павлівна казала:

«Я остання з роду Скоропадських, і на мені ця династія закінчиться».

На жаль, так і сталося: нащадки її мешкають за кордоном, зовсім не знають української мови, не виявляють ніяких політичних амбіцій, а ідея гетьманату назавжди залишилася в історії.