Вікторія Фарбота

Сьогодні у Дні пам’яті та примирення, ми хочемо згадати про чергові злочини більшовиків. Пропаганда має одну особливість — створювати ідеальний образ без жодних чорних плям. Саме такою зображають радянську армію в культі «9 травня»: із них ліплять бездоганних лицарів, хоча, на відміну від західних армій, вони не принесли свободу до Європи. Радянські солдати ґвалтували безліч жінок, підлітків і навіть дітей. Ми, звісно, не станемо замовчувати, що в лавах Червоної армії були українці, але вирішальна різниця українського спадку від російського в тім, що ми можемо відверто говорити про нього. Протягом багатьох років ця тема була табуйована. Про неї мало говорили навіть у Німеччині. Цитати наведемо зі щоденників, для вашої зручності перекладемо їх на українську мову.

Шанована вчителька, активна громадська діячка, талановита письменниця і щира патріотка, що боролася з гнобителями всього українського. Жінка, про яку ходили цілі легенди і яку поважали представники української інтелігенції. Вона безкорисливо служила своєму народові й відстоювала права України, за що неодноразово була бита ледь не до смерті. Її серце хотіли розірвати вбивством двох її доньок, та попри все вона вставала і йшла далі, бо знала, що її роль у житті — бути сильною борчинею.

Сьогодні ми поговоримо про непересічну особистість, яка ніколи не сходила зі свого шляху; про ту, якої боялись і поляки, і більшовики. Про надзвичайно могутню Іванну Блажкевич далі у дописі.

В Українській революції 1917–1921 років майже всі дійові особи — чоловіки. Жінки на цьому історичному полотні з’являються епізодично. Однак і жінки залишили дуже помітний слід в Українській революції 1917–1921 років. Сьогодні ми розповімо лише малу частинку великого матеріалу про жінок в українській революції.

Чорнобиль… Для багатьох це слово досі відлунює болем та тривогою. 39 років тому, квітневої ночі 26 числа, сталася катастрофа, яка змінила долі мільйонів і залишила незагоєну рану на тілі України. Сьогодні, у річницю трагедії, ми схиляємо голови у скорботі за тими, чиє життя обірвала або скалічила радіація. Згадаймо їхню мужність, їхні жертви та ту величезну ціну, яку заплатив український народ

Український композитор-виконавець, поет, автор безсмертних хітів «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори». Герой України (2009 рік, посмертно). Один з основоположників української естрадної музики. Автор близько 100 пісень та близько 50 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль. Чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.

Сьогодні йому було б усього 76 роки…Його життя обірвалося на самому злеті в період найвищої популярності.

Щоб перегнати Америку, совок завжди вдавався до всіх засобів. Одним з таким була розробка та випробовування ядерної зброї.Так у сторінки книг з історії входить найбільший та найперший ядерний полігон сррс, де протягом 42 років було таємно здійснено 456 ядерних вибухів. Величезна територія, на якій проживали військові, дослідники, селяни, була зруйнована через неналежні дії щодо екологічної та радіаційної безпеки. Тут зруйнували і продовжують руйнуватись сотні життів.

Сьогодні ми поговоримо про страшну сторінку Холодної війни; про дурне прагнення ціною своїх громадян навести жаху на вигаданих ворогів; про безсердечність та жорстокість: про Семипалатинський полігон та його моторошну історію, що триває й нині.

Пропонуємо у цьому матеріалі відкрити для вас Донеччину з іншого боку: через ретро-фотографії минулого століття, які дозволять побачити повсякденне життя, архітектуру та соціальну атмосферу 1940-х років. Ці фото, надані Центральним державним аудіовізуальним та електронним архівом, світлини які сьогодні ми хочемо відкрити у широкому доступі нашим читачам.