Олександр Прокопів

Лизогубівський літопис  дає широку панораму моторошної кривавої ночі загибелі гетьманської столиці: «…Войско заюшеное, а паче рядовые солдаты, понапившіеся (понеже вездѣ изобиліе было всякого напою) кололи людей и рубали, а для того боячися прочіе въ скрытыхъ мѣстахъ сидѣли, ажъ когда огонь обойшолъ ввесь городъ, и скрыты пострадали; мало еднакъ отъ огня спаслося и только одна хатка, […]

У Вересневій війні радянський союз здобув певний досвід, але не зовсім… Наприклад, у практиці здійснення бліцкригів та швидкого просування значними силами військ, оточення та ліквідації великих угруповань противника, успішного досвіду подолання укріплених районів на заході України. Так, є позитивний бік. Але водночас керівництво  допустило серйозні прорахунки у підготовці червоної армії. Організація штабної роботи не забезпечувала […]

Йоганн Ґеорґ Коль — один із найвідоміших німецьких мандрівників та людина про яку сьогодні йтиметься в наших нотатках Він народився й помер у Бремені. Тяга до мандрів і потреба заробити на прожиток змусили Коля працювати в Прибалтиці домашнім учителем, звідки він через російську столицю і вирушив до України, ведучи ретельні подорожні нотатки. Наприкінці 1837 р. […]

Форсована індустріалізація дозволила забезпечити Червону армію технікою та озброєнням, механізувати та моторизувати її. Армія могла вести ефективні наступальні дії, але все ж таки неприємним відкриттям для радянської влади стало усвідомлення того, що боєздатність Червоної армії неможлива без підтримки населення, особливо селян — найбільшої соціальної верстви. Примусова колективізація сільського господарства і Голодомор 1932–1933 років залишили глибокий слід […]

  • Про русизм — людиноненависницьку ідеологію, якою заражена Росія Народи колишнього чи нинішнього, чи майбутнього союзу, і зокрема Росія, хворі на русизм. Причому [це] дуже небезпечна хронічна тяжка хвороба. Русизм страшніший за фашизм, нацизм, расизм — усі людиноненависницькі ідеології. Хочуть вони того чи ні. І цю страшну недугу, напевно, можна вилікувати лише найтяжчими випробуваннями. […]

1. «Масова різня в Дубні»: як більшовики окупували Рівненську область. Спогади з газети 1939-го року «Закатовані чоловіки, жінки й діти — майже виключно українці. За тверде визнання української національности вони вже від довшого часу були ув’язнені більшовицькими можновладцями. Советські кати застріляли у своїй безсилій скаженості при наближенні німецьких військ близько 1500 осіб. В келіях лежать […]

іван народився поблизу Царицина в сучасній росії у звичайній селянській сім’ї. Під час «соціалістичної революції» хлопець був учнем, а після закінчення школи в 1923 році вступив до комсомолу. Як радянський військовий розпочав свою діяльність, вступивши в 1925 році до лав червоної армії. З серпня 1925 року по серпень 1928 він був курсантом ленінградської піхотної школи, […]

Перша хвиля: 1783-1800 рр  Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році, через два роки у 1774 році, після чергової війни з Туреччиною Росія приєднує до себе Крим і північночорноморські степи. Вже 1783 року останній хан Шагін-Гірей зрікся престолу і був засланий до Воронежа, а згодом до Калуги. Того ж року 19 квітня імператриця Катерина […]

Слов’янськ уважається найстарішим містом на Донеччині. Здавна тут видобували сіль. Задля захисту солеварів було запропоновано збудувати укріплення. Першою датою заснування міста вважається 1645 рік. Саме тоді було закладене укріплення на річці Тор, яке проіснувало менше року і яке спалили кримські татари. Пізніше був споруджений Маяцький острог — дерев’яне укріплення з козацьким загоном у двадцять осіб. Проте […]