Українська єдність, що сильніша за століття терору. До Дня Соборності України

День Соборності в колективній пам’яті багатьох нерідко постає як чергова урочиста дата в календарі. Та насправді за офіційним проголошенням Акта Злуки стоїть тривала та складна боротьба за право українського народу бути цілісною державою. 

Як українська ідентичність вистояла під час радянського терору, чому російські міфи про наш Південь та Схід розсипаються і як сучасний опір засвідчує нашу єдність? Розберімося у короткому матеріалі, створеному у співпраці з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Але для сучасного українця цей день давно перестав бути лише згадкою про проголошення Акта Злуки 1919 року. 

Сьогодні Соборність — це живий процес, це щоденна боротьба за право українського народу бути єдиною нацією. Це боротьба, яка триває на передовій, у підпіллі окупованих міст та в серцях мільйонів людей.

Ідея єдиної України була усвідомленим вибором народу, який російська колоніальна політика століттями намагалась розколоти. Населення Сходу та Півдня України цілеспрямовано піддавалися русифікації та депортаціям, а території — заселенню лояльними до імперії групами після штучно створених катастроф.

Однак попри всі зусилля москви, ідентичність цих регіонів залишалася українською: від козацьких поселень Донеччини до портової культури Одеси, яка, до речі, з початку свого заснування була частиною європейського контексту, а не «ісконно русского міра».

Довгі десятиліття українські землі були головними об’єктами колоніальної політики росії, яка намагалася стерти їхню справжню ідентичність через примусову русифікацію.

Імперія конструювала міфи про «братські народи» чи «націоналістичний захід й проросійський схід», аби легітимізувати свою присутність там, де століттями панував український уклад та європейські традиції.

Руйнування імперських міфів: де Росія бреше про нашу землю?

Російська пропаганда десятиліттями вибудовувала потрібні їй псевдоісторичні конструкції, покликані переконати світ у винятковості російської культури та, водночас, нав’язати уявлення про нібито «вторинність» чи «меншовартість» української ідентичності.

 Міф про «російський Крим». Це твердження ігнорує тисячолітню історію півострова до його першої анексії росією у 1783 році. Крим — це батьківщина трьох корінних народів: кримських татар, караїмів та кримчаків. «російським» Крим став не через історію, а через геноцид та масову депортацію 1944 року, коли корінне населення вивезли, а їхні домівки заселили етнічними росіянами.

· Міф про «російську Одесу». Пропаганда ігнорує той факт, що місто будувалося як багатонаціональний європейський порт. Українці завжди складали значну частину населення міста, а навколишні села регіону були суто українськими. Одеса — це брама України до світу, а не провінція імперії.

· Міф про «російський Донбас» приховує правду про те, що до Голодомору та масових репресій 1930-х років східна частина України була етнічно українською. Радянська індустріалізація супроводжувалася фізичним знищенням місцевого українського елементу та штучним завезенням «робочої сили» з рф.

· Міф про «дві України» (Захід проти Сходу). Це найпідступніша брехня про те, що нібито  українці західних та східних регіонів України ментально різні та приречені на конфлікт. Ця брехня живилася наслідками перебування наших земель під різними окупаціями: російською, польською чи німецькою, які навмисно поглиблювали відмінності, аби унеможливити саме існування єдиної та сильної української суб’єктності.

Через терни до Соборності

Втім, ідея єдності завжди була спільною: від Акта Злуки 1919-го до референдуму 1991-го, де незалежність підтримали понад 80 % жителів Сходу та Криму. Сьогодні цей міф остаточно згорів у вогні російських дронів ракет, втрати від яких несуть і Харків, і Львів.

Сьогодні українці борються проти російської загрози спільно, де б не були. Ми продовжуємо пам’ятати свою історію та відзначати День Соборності, з року в рік стаючи у живі ланцюги.

 Соборність сьогодні — це і про опір на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) українців, які ведуть боротьбу неймовірної складності.

Тисячі людей у Криму, Донецьку та Мелітополі демонструють, що вони чекають на повернення додому:

• поширюючи проукраїнські символи під носом у колаборантів та російських спецслужб;
• здійснюючи активний збройний спротив, що нищить логістику ворога;
• передаючи розвіддані українським силам оборони.

Кожен в русі опору робить те, що може і вміє.

Ми, українці, як єдине ціле від Ужгорода до Луганська, від Чернігова до Севастополя. Проголошення Соборності у 1919 році стало вагомим актом політичного спротиву, коли українці Сходу та Заходу показали, що національна єдність є сильнішою за будь-які розбіжності. Бо в єдності – наша сила.

Долучайся до Руху опору Сил спеціальних операцій ЗСУ, щоб допомагати силам оборони у відновленні територіальної цілісності та державного суверенітету України.

🔗 opir.org.ua

Ще раз вітаємо зі святом Соборності!