Єлизавета Гомон

Перекладачка з пʼяти європейських мов, яскрава представниця золотої української молоді 20-х років, унікальна й ерудована поетеса, яка виросла в достатку та шані, і була знищена тоталітарним режимом. Вона прожила лише 38 років і прожила б ще, якби кати не накинули на неї і її родину оком. Така активна й запальна, вона вивчала мови, займалася саморозвитком, подорожувала та раділа життю ще багато б років, однак…

Поет доби Розстріляного відродження, батько футуризму, редактор багатьох видань, неординарний та яскравий борець із шаблонністю, вбитий совєтами. Таким усі ми знаємо письменника Михайля Семенка та його трагічну долю.

Забута українська поетеса, авторка текстів пісень, одна з найкращих лірикинь ХХ століття. Уродженка Чернігова, яка друкувалась у багатьох часописах і журналах. Неймовірна блондинка, що чарувала своєю енергетикою та розумом. Поезією цієї жінки зачитувались, її вивчали напамʼять і декламували своїм коханим.

Вони познайомились на кіностудії в Одесі, де вона, досвідчена акторка, і він, талановитий режисер, підкорювали нові вершини. Знайомство не задалось — чоловік не проявив ніякої зацікавленості, а вона засмутилась. Проте друга зустріч змінила все — він зізнався в почуттях, а вона відповіла взаємністю. Партнери з різних світів, які пережили і злети, і падіння; любили й ненавиділи одне одного, фурія і підкаблучник, як їх називали, були вибуховим тандемом, проте, незважаючи на складнощі, їхній роман тривав протягом чотирьох десятиліть.

Вона розпочала історію американського кіноавангарду й стала однією з найвпливовіших жінок-режисерок в історії кіно. Режисерка, акторка, теоретикиня авангарду, новаторка, яка розширила межі кіно й зробила свій унікальний внесок у його розвиток, показавши, що навіть із 250 доларами в кишені можна зробити шедевр. Неординарна й творча уродженка Києва знімала Марселя Дюшана, досліджувала ритуали вуду, експериментувала, змінювала історію кіно та за це отримала звання «матері американського авангарду».

Український поет, музикант і художник Павло Тичина досить неоднозначна персона в нашій історії. Його вважають слабаком, зрадником, зіркою, яка загубилась і невдовзі згасла. Та сьогодні ми згадуємо не великого радянського автора з купою відзнак і грамот, а незрілого романтичного юнака, який писав прекрасну інтимну лірику й не сідав працювати, коли бачив метелика на своєму зошиті, адже боявся його сполохнути. Тичина мав багато муз, історій кохання, які одночасно і робили йому боляче, і давали ресурс творити. Павло був невиправним романтиком із божественною зовнішністю — у юності вчився в семінарії, ніколи не лаявся, навіть оминав мурах на дорозі, щоби раптом не розчавити. Вразливий, ніжний, він любив по-хлопʼячому сміятись. Чоловіка приваблювали жінки, що мали музичний хист і могли б його надихнути, а тому, як він сам казав, — «Я ніколи не покохаю жінку, котрій бракує слуху». Проте однолюбом Тичина таки ніколи не був. У своєму щоденнику він зізнавався: «У мене єсть донжуанізм».

Українська письменниця кінця XIX — початку XX століття, авторка ліричних віршів, публіцистичних статей, творів для дітей. Учасниця літературного гуртка «Плеяда», подруга Лисенків, Косачів і Старицьких, поетеса-пісенниця, творчістю якої захоплювались Іван Франко й Микола Лисенко. Останній, до речі, поклав вірш письменниці «Нічка лукавая» на музику, і наразі він сприймається та співається як українська народна пісня.

Сьогодні ми поговоримо про жінку, доля якої не була медом. Про ту, що зазнала нещасливого кохання і важкого заміжжя, бідності й голоду в старості, проте ніколи не скаржилась, а у своїх віршах висловлювала надію і вірила в краще. Творчість, природа, письменництво надавали Одарці Романовій сили рухатись далі й жити, складати рими, боротись зі складним буденням. Прикро, що через несприятливі обставини дівчина не змогла розкрити свій талант на повну й більшість українців про неї не знають.

Сьогодні ми говоримо про Одарку Романову і її талант, якому передували трагедії життя.

Наша історія починається в 1945 році  На західній частині України. У цей час загони НКВД прочісували місцевість у пошуках сховків воїнів УПА. Так, шукаючи «ворогів народу», більшовикам закортіло їсти. У лісі вони натрапили на ведмедицю та її дитинча, і кращого виходу, ніж вбити ведмедицю нелюди не знайшли. Тварину розстріляли, а мʼясо засмажили.  На щастя, ведмежаті […]

Віра Корен, повне імʼя якої Віра Ребекка Корецька, народилась у червні 1901 року в місті Бахмут у родині єврейського шевця. На жаль, на цьому моменті біографічні відомості дівчини обриваються. Ми не знаємо нічого про її батьків, освіту, юність. Сподіваємось, що одного дня якийсь науковиць чи науковиця проллють світло на цю загадку, ми ж продовжуємо розповідь […]

Розалія Ліфшиць народилась 26 липня 1886 року в російському місті Орел у забезпеченій родині єврейських підприємців Дівчина здобувала освіту в жіночій гімназії, де вивчала природничі науки. Вона прагнула стати лікаркою, однак у Росії в той час це зробити було неможливо, а тому, маючи багату сімʼю, Розалія переїжджає до Франції. Там вона вступає на медичний факультет […]