15 березня 1939 — проголошення Карпатської України

15 березня 1939 року розпочалося перше засідання Сойму Карпатської України, на якому українці проголосили самостійність, ухвалили Конституцію та державну символіку і заспівали щойно затверджений гімн «Ще не вмерла Україна».

На фото двоє діячів, що відіграли важливу роль у встановленні незалежності регіону: міністр оборони Карпатської України Степан Клочурак (ліворуч) та президент Карпатської України Августин Волошин (праворуч).

Відстоювала незалежність новоствореної держави бойова армія — Карпатська Січ, але її сили були неспівставні з силами угорської армії, яка почала війну в ніч проти 15 березня. На Красному Полі відбулася героїчна битва січовиків з регулярними угорськими військами.

Колона карпатських січовиків марширує поблизу будівлі Головної Команди Карпатської Січі в Хусті перед відправкою на фронт, 14–15 березня 1939 року.

Угорські вояки з польським офіцером прикордонної служби (попереду) після розстрілу січовиків-галичан на Татарському перевалі поблизу села Ясіня. На жаль, добровольцям Карпатської Січі вдалося затримати агресора лише на день, і вже під вечір столицю Карпатської України захопили угорці. Наступного дня захоплено Рахів, 18 березня — останній пункт оборони січовиків Воловець. Окремі підрозділи продовжували боротьбу протягом двох тижнів. 

Президент Августин Волошин та уряд змушені були виїхати за кордон. На фото Колишній уряд Карпатської України в готелі в м. Белграді (Югославія) після захоплення Карпатської України Угорщиною.

Пам’ятаймо ціну боротьби за незалежність.

Події березня 1939 року та героїчна боротьба Карпатської Січі проти угорських військ символізують незламний дух і прагнення українців до незалежності 100 років тому, які, незважаючи на всі труднощі, боронили своє прагнення жити в Україні. Пам’ятаймо про тих, хто віддав своє життя за свободу.