Як українці зруйнували імперію зла? Спогади учасників подій 1991 року

Заява демократичної опозиції 1991 року

«Громадяни України! Сталася надзвичайна подія. У ніч на 19 серпня вчинено державний переворот. Нам всім загрожує встановлення кривавої диктатури, повернення до часів Голодомору, репресій та концтаборів. Сьогодні кожний із нас стоїть перед потребою зробити вирішальний життєвий вибір: підкоритися брутальний силі чи виявити до неї непокору. Від кожного з нас залежить, будемо ми вільним народом чи масою холопських душ».

Оксана Забужко

«Україна вже скуштувала ось цього вітаміну свободи! Україна відмовилась повертатися у свій Голодомор Чорнобиль, страх перед НКВД, ЦК, Сталіним, Брежнєвим, Андроповим ким завгодно! Українців не можна залякувати! Українці дуже не люблять, коли їх лякають: оце в нашій генетичній пам’яті є. Ми надто довго були переляканими. Це, можливо, такий побічний ефект нашого постголодоморного, постгеноцидного стану. Ми багато говоримо про наші постгеноцидні травми. Але ось цей страх страху, страх вернутися в отой страх — я думаю, що він тоді нас дуже сильно підіпхнув до незалежності!»

Левко Лук’яненко

«336 років Україна була колонією Російської і Радянської імперій. За цей час вона доведена до економічної, екологічної і духовної руїни. Отруєні ґрунти, води і повітря, тотальна русифікація, занепад української культури і культур інших національних груп. Чорнобиль, знівечені Криворіжжя і Донбас, Подніпров’я і Прикарпаття, підірваний генофонд народу. Це наслідки нашого спільного існування в Союзі РСР в умовах безглуздого марксистсько-ленінського експерименту.»

Віталій Портников

«Я теж думаю, що без України існування СРСР було неможливим. Тому що без України Російська імперія перетворюється на євро- азійську державу, яка більше тяжіє до Азії, ніж до Європи. А вони бачили її великим європейським гравцем. Для того щоб Росія була великим європейським гравцем, її кордони мають закінчуватися в Ужгороді. А не на Хуторі Михайлівському. Це реальність. І навіть перебування у складі Росії білоруських земель не надто змінює цю реальність, якщо ми говоримо про військово-стратегічні інтереси, якими ці люди завжди мислили…»

Родина Марії Бурмаки:

«Згадуючи той час, я не розумію, як виживали мої батьки: тотальний дефіцит! – розповідала співачка. Мене дивують і доводять до досить агресивного стану ті люди, які сумують за Радянським Союзом, які вважають, що все було. І ковбаса за 2 рублі 20 копійок! Нічого не було! От уявіть: ви заходите в магазин, а там є тільки морська капуста. І все!»

Сергій Алексашенко

«СРСР так само, як він випускав танків найбільше у світі, він і тракторів випускав більше, ніж Америка в кілька разів. Але американські трактори працювали роками! А радянські трактори, нові комбайни три місяці попрацюють і псуються. І щороку треба було закуповувати нові трактори, нові комбайни. Щоб їх закупити, потрібно було їх виробляти. Щоб їх виробляти, потрібен був метал. Виробництво металу потребувало вугілля, електроенергії… І ось через те, що не могли зробити якісний трактор, якісний комбайн, економіка щороку була вимушена витрачати величезну кількість ресурсів».

Іван Заєць

«Наше перебування у складі Радянського Союзу завжди було екзистенційною загрозою для української нації. І саме Чорнобиль підштовхнув українців, щоб рішуче піти!»