Тризуб — символ української державності. До Дня Державного Герба України

Що означає Герб для кожного українця? Яка в нього історія створення? Які є заховані символи в ньому? Чому було обрано саме тризуб? Коли він вперше став символом для українського народу? Відповіді на ці та інші питання ви знайдете в сьогоднішній статті, присвяченій річниці затвердження Гербу України.

19 лютого 1992 року Україна офіційно закріпила Державний Герб, який став уособленням становлення незалежної держави та повернення до власної історичної традиції.

Історія походження

Тризуб був символом українського народу ще з давніх часів. Перші згадки про нього, як символ влади, були відомими ще з часів Русі. Його зображували і на монетах, і на печатках, і навіть на цеглинах з яких будували опісля будівлі. В Х столітті за часів Володимира Великого він став символом князівської влади. Але і до цього часу схожі до тризуба прообрази зустрічались на теренах сучасної України.

Щось схоже на тризуб в тому вигляді, який ми знаємо, зустрічали ще під час розкопок дарів Трипільської культури. Ще тоді він був знаком старійшин.

Його зображення траплялися навіть у побуті скіфів: перша згадка про Тризуб була знайдена в праці Платона «Тімен», де він був вишитий на царському одязі.

З’являється цей символ і в інших культурах. Наприклад, Тризубець Посейдона. Він простежується і в Індійській культурі, й навіть нанесений на прапор Барбадосу. Саме тому через його розповсюдженість і різне трактування немає єдиного рішення серед науковців, що саме означає тризуб.

Символізм в основі

Існує кілька найбільш поширених тлумачень цього знака: його вважають символом триєдності світу, родовим оберегом або сакральним знаком влади князів. Та найпоширенішим стало інше прочитання — у слова «ВОЛЯ» у його обрисах. Тризуб сприймали під час Визвольних змагань, таким він залишається і сьогодні. Через нього наші пращури апелювали до історичної пам’яті, усіяної славетними подвигами та битвою за свою самостійність.

Український тризуб поєднує минуле та теперішнє, де значення слова «ВОЛЯ» є для українського народу сакральним.

Державні символи у часи козацтва

Одними з головних символів козаків були прапори (корогви/хоругви), поділені на 3 види. Це були гетьманські (або всього війська), полкові та сотенні, були навіть курінні корогви. Перший свій прапор козаки отримали від польського короля.

В основі сакральних символів були святі, найчастіше за все образ Покрови та хрести.

Єдиного ескізу на той час не існувало, а тому на полі бою можливо було побачити різного кольору символіку, як малинову, так і синю і навіть жовту та сріблясту, а для морських походів білу. Ближче до кінця існування Гетьманщини відбулась певна уніфікація, в якій все частіше з’являється синє полотнище та жовті елементи. Герб на той час теж існував і був важливим символом влади. В його основі спочатку був лицар із самопалом, а потім постать козака із мушкетом та саблею. Зображувався Герб на державних печатках, якими скріплювались усі документи.

Далі в історії: тризуб, як державний символ

У 1917 року відбулось відродження Української держави. Тризуб був одним із 5 варіантів Гербу новоствореної держави. Рішення про використання саме Тризуба ухвалили тільки на початку 1918 року.

В Законі було описано, що «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого». Це показує нам історичний зв’язок між двома державами, який зберігся крізь століття.

Тризуб залишався й одним із елементів Герба Української Держави П. Скоропадського, а також був прийнятий Директорією УНР. З цього часу саме він став основою наших державних символів, чого не було раніше. Якщо подивитись на тогочасні прапори, нагороди та символіку то усюди можливо побачити в їх основі Тризуб.

Їх зображували на військових прапорах армійських з’єднань, на державних нагородах, перші які з’явились в 1918 році. Традиційний герб ліг в основу і Залізного Хреста «За Зимовий похід 
і бої» (1919 р.), яким українських вояків відзначали за боротьбу з більшовиками.

Період після 1920 року

Навіть після встановлення злочинної радянської влади на теренах більшої частини України і заборони символіки залишалися люди, які були готові віддати своє життя за незалежність України. Тут особливо варто згадати добу «Холодноярської республіки», як один із найвизначніших та трагічних епізодів української боротьби. Для них був важливим символом, він показував нескореність їхнього духу, продовження боротьби з більшовийською владою. Його зображували на печатках, документах. Він був зображений і на їхньому прапорі, поруч зі словами «Воля України або смерть». Цей знак був уособленням того, що повстанці глибоко вірили у майбутню незалежність України, у її волю і державність.

Тризуб був основною формою самоідентифікації уряду УНР в екзилі, а також руху ОУН. Саме в останньому в основі Тризубу з’явився меч, який є чітким сигналом готовності до боротьби за власну свободу. Від цього символу не відмовились і при розділі ОУН на дві гілки. Активно Тризуб вивішували похідні групи після проголошення Акту відновлення Української Держави на всіх видних місцях. Він ліг в основу символіки та одягу УПА, зображувався на головних уборах та ременях і нашивках.

За період радянської доби навіть попри заборону державних символів знаходилися сміливі люди, які вивішували «націоналістичну символіку», де був синьо-жовтий прапор, Тризуб. Якщо схожу символіку знаходили в домівках, то на господарів чекали дуже великі неприємності.

Сучасна доба

Звернемо увагу на сучасне використання Тризуба у нарукавних знаках ЗСУ. Вона бере початок ще з часів Армії УНР. Саме за Головного отамана Симона Петлюри у 1919 році з’явився так званий «Тризуб Петлюри», кольори якого відрізнялися залежно від роду військ.

У 1991 році Тризуб повернувся як державний символ незалежної України, а в 1996-му його остаточно закріпили в Конституції. Попри заборони, репресії та спроби знищити українську ідентичність, цей знак ми пронесли крізь століття боротьби.

Цей матеріал створено у співпраці з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ та опубліковано 19 лютого, у День Державного Герба України. Сьогодні Тризуб знову поруч із тими, хто захищає Україну. Він став символом незламності, єдності та опору народу, який упродовж століть відстоює свою свободу і державність.

Схиляємо голови перед усіма, хто віддав життя під цим знаком, і з гордістю продовжуємо справу захисту Батьківщини. Слава Україні.

Долучайся до Руху опору ССО ЗСУ, щоб допомагати силам оборони у відновленні територіальної цілісності та державного суверенітету України.